Радісне голосування із гіркою дозою суму

Звісно, краще пізно, ніж ніколи, як каже англійське прислів'я. Палата представників Конгресу США більшістю голосів схвалила допомогу Україні для відбиття російської агресії. Півроку мурижили, а, виявляється, можна було проголосувати. І тепер рожевощокий Майк Джексон ще й виглядає героєм. Тим паче, що перед Україною швиденько і безпроблемно проголосували за допомогу Ізраїлю, незважаючи на непорівнюваність російсько - української війни з зачисткою палестинської території.

Чесно кажучи, якось мало радості від голосування - навіть не можу поділяти ентузіазму конгресменів, які після голосування радісно махали прапорцями синьо-жовтими, хоча розумом розумію: круто - українські прапорці в руках американських законодавців... Сумно, бо за ці півроку втрачені не тільки території, але й люди - Росія винищує українців щодня. Це зветься геноцид, але він не болить чужинцям. Бо, власне, така людська природа - чесно скажемо, хіба нам боліло винищення сирійців у Халеппо, чи різанина африканського народу тутсі? Це ж десь так далеко... А для американців Україна - ну, як для чернігівців Талалаївка: десь вона є, але хрін зна де...

Проте різниця в тому, що Америка була світовим лідером і за ці півроку суттєво втратила свої позиції, про що навіть сказав японський прем'єр у тій же Палаті представників Конгресу США. Бо якби Америка не монялася з допомогою Україні, не було б ніяких нападів хуситів у Червоному морі, не було б, швидше всього, іранського бомбування, не зазирав би вочевидь на Тайвань комуністичний Китай... Та головне - Московія б так не зміцніла і сотні українців були б живі, якщо не тисячі...

Але історія не має умовного способу. Бо інакше б треба б перш за все казати: якби США дотрималися своїх зобов'язань щодо України, яку роззброїли згідно Будапештського меморандуму, то не було б і війни. Проте, як цинічно казав американський дежсекретар Кіссінджер, американські гарантії схожі із запевненнями у незайманості - коли дізнаєшся, що її нема, вже буває пізно...

Проте, знову повертаюсь до початку: краще пізно, ніж ніколи. А Україна буде воювати. Бо мусимо розвалити імперію, яку так яскраво помагали творити і наші ж таки предки...Тільки тоді переможемо! Карфаген має бути зруйнований!

Василь ЧЕПУРНИЙ