Путін поспішає...
Я, звичайно, не воєнний експерт, але дозволю собі кілька зауважень про нинішню ситуацію.
1. Всі проросійські рупори вчора і особливо сьогодні кричать в один голос: мир можливий після переговорів США та РФ. Вершиною цього крику стала заява Лаврова, що Росія готова зустрічатися, якщо Вашингтон про це попросить. З однієї сторони росіяни хочуть знову продемонструвати силу (демонстрація виключно для росіян), пробують зіграти на пониження рейтингу демократів напередодні виборів в США і, найголовніше: вони просто молять світ, щоб їх пустили за стіл переговорів. Що буде, якщо Захід не піде на переговори, в Кремлі не знають і не розуміють. Це, між іншим, один з ключових моментів нинішньої ситуаціі.
2. Переможні реляції росіян про обстріли - поки, перш за все, направлені на внутрішнього споживача. Там треба гасити політичні амбіції ультранаціоналістів, які вже не ховаючись говорять про зміну конфігурації парламенту (заява Пригожина про бездарність парламентської опозиції) та про власну партію (Симоньян вже навіть придумала назву партії: «правда»). Що робити з цією новою реальністю Путін просто не розуміє, він крок за кроком здає свої позиції одноосібного лідера та альфасамця (призначення Суровікіна з цього ж розряду).
3. В росіян є дві важливі проблеми: перша, про яку багато хто говорить - кількість високоточної зброї. Існує висока вірогідність, що її відносно небагато. І зараз вони вистрілюють «нз». Наскільки це правда - говорити важко, але, судячи з усього велика доля істини тут є. Друга проблема - відсутність сенсу в цій війні. Росіяни не розуміють за що вони воюють. І поки сенсів не додається. Власне тому Путіну і потрібні переговори (або швидкі перемоги, яких поки не видно на горизонті). Без цього, суспільство вимагатиме швидшого закінчення війни.
4. Путін поспішає. І одночасно не знає, що робити. Він і його оточення досі на 90% живуть в ситуаціі до 24.02, коли вони буди могутніми і страшними. Проблема нас і цивілізованого світу полягає в тому, що росіяни досі не вірять в поразку. Вони все ще думають, що у їхнього керівництва є план «б» і скоро цей план всім покажуть. Його нема і не може бути (страшилки про ядерну зброю не рахуються). Російські еліти зараз зайняті війною, як прелюдією до транзиту влади. Війна - це і є для більшості з них транзит влади. Тому, зміна Путіна це вже практично вирішене питання. Його, в старій іпостасі одноосібного фюрера вже нема. Протягом наступного місяця він все більше втрачатиме цю одноосібну владу. Його, ще раз повторюся, можуть врятувати тільки результативні переговори.
5. Нам буде дуже складно в наступні тижні. Єдине, що потрібно пам‘ятати: такої інтенсивності обстрілів вони довго не витягнуть.
Вадим ДЕНИСЕНКО
1. Всі проросійські рупори вчора і особливо сьогодні кричать в один голос: мир можливий після переговорів США та РФ. Вершиною цього крику стала заява Лаврова, що Росія готова зустрічатися, якщо Вашингтон про це попросить. З однієї сторони росіяни хочуть знову продемонструвати силу (демонстрація виключно для росіян), пробують зіграти на пониження рейтингу демократів напередодні виборів в США і, найголовніше: вони просто молять світ, щоб їх пустили за стіл переговорів. Що буде, якщо Захід не піде на переговори, в Кремлі не знають і не розуміють. Це, між іншим, один з ключових моментів нинішньої ситуаціі.
2. Переможні реляції росіян про обстріли - поки, перш за все, направлені на внутрішнього споживача. Там треба гасити політичні амбіції ультранаціоналістів, які вже не ховаючись говорять про зміну конфігурації парламенту (заява Пригожина про бездарність парламентської опозиції) та про власну партію (Симоньян вже навіть придумала назву партії: «правда»). Що робити з цією новою реальністю Путін просто не розуміє, він крок за кроком здає свої позиції одноосібного лідера та альфасамця (призначення Суровікіна з цього ж розряду).
3. В росіян є дві важливі проблеми: перша, про яку багато хто говорить - кількість високоточної зброї. Існує висока вірогідність, що її відносно небагато. І зараз вони вистрілюють «нз». Наскільки це правда - говорити важко, але, судячи з усього велика доля істини тут є. Друга проблема - відсутність сенсу в цій війні. Росіяни не розуміють за що вони воюють. І поки сенсів не додається. Власне тому Путіну і потрібні переговори (або швидкі перемоги, яких поки не видно на горизонті). Без цього, суспільство вимагатиме швидшого закінчення війни.
4. Путін поспішає. І одночасно не знає, що робити. Він і його оточення досі на 90% живуть в ситуаціі до 24.02, коли вони буди могутніми і страшними. Проблема нас і цивілізованого світу полягає в тому, що росіяни досі не вірять в поразку. Вони все ще думають, що у їхнього керівництва є план «б» і скоро цей план всім покажуть. Його нема і не може бути (страшилки про ядерну зброю не рахуються). Російські еліти зараз зайняті війною, як прелюдією до транзиту влади. Війна - це і є для більшості з них транзит влади. Тому, зміна Путіна це вже практично вирішене питання. Його, в старій іпостасі одноосібного фюрера вже нема. Протягом наступного місяця він все більше втрачатиме цю одноосібну владу. Його, ще раз повторюся, можуть врятувати тільки результативні переговори.
5. Нам буде дуже складно в наступні тижні. Єдине, що потрібно пам‘ятати: такої інтенсивності обстрілів вони довго не витягнуть.
Вадим ДЕНИСЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |