Путін направив емісарів на Захід шукати "політичне рішення" - зупинитися і домовитися
Офіс президента України оприлюднив ці спроби російських нацистів. І запевнив, що росіян будуть "мочити, поки не замочуть"
Цікаво. Кілька моїх думок. Але спочатку ще раз про позиції сторін.
Отже наразі майже всі розуміють, що жалюгідна російська армія здатна вбити ще багато українців і навіть захопити деякі міста. Але нездатна захопити Україну, як це і планувалось з самого початку, коли путін вимагав скласти зброю, а українським військовим пропонував захопити владу і здати столицю.
Далі була зустріч з реальністю. Смерть генералів. І панічна втеча з-під Києва, Чернігова, Сум. Росіяни втратили багато кораблів, включно з флагманом. Багато літаків та техніки. Втратили контроль над небом. А тепер російські нацисти втікають з-під Харкова. Навіть на Донбасі росіяни зупинені і несуть тяжкі втрати, хоча зігнали туди все, що мали зі всього світу.
Я не кажу, що для нас ця війна легка. Зовсім ні. Але не ми почали війну. Проте ми закінчимо її.
Для росіян математика складна. Тисячі російських життів за 1 км України. Скільки ще армія московських невдах протримається за таких обставин? А за деякий час українська армія рушить звільняти Херсон. Жодних сумнівів. Зі зброєю мільйон українських воїнів. Невистачає лише техніки.
Які варіанти залишаються? Час, як і завжди останніми роками, грає проти російського режиму. Це очевидно.
Тож росіяни шукають спосіб залишити за собою те, на що вистачило сил. Хоча б це.
Саме для цього вони прискорюють анексію Херсонської області. Вже до кінця місяця вони хочуть заявити на весь світ, що захоплені землі тепер російські і будуть під захистом ядерної зброї. Звісно, щоб налякати Захід. Звісно, навіть без карикатурних референдумів. Поставили гауляйтерів-бомжів і сказали їм "звернутись до москви". Часу на більше немає. Тож вони поспішають.
Україні це байдуже. Але Захід матиме обирати знову: воювати поряд з українцями чи злякатись.
Тому все так швидко. Бо російська армія зганьблена. І росіяни починають швидко шукати "політичне рішення", щоб зберегти хоча б те, що встигли взяти. Щоб жалюгідний путін міг сказати своїм рабам, що він хоч на щось здатен.
Ще одне підтвердження. Всі вважали, що нещодавня заява Китаю про негайний пошук дипломатичного рішення направлена проти росії. Мовляв - Китай відвернувся. Марні очікування. Пекін прикриває молодшого помічника від тотальної поразки. І грає свою роль у виставі. От і все.
Найближчі тижні ми будемо все частіше чути від сателлітів москви про необхідність швидко шукати політичне рішення. Бо сама росія буде робити вигляд, що це не її ініціатива. Вона просто "готова до цього".
Але як казав герой "Хрещеного батька": зрадника легко відрізнити від друга, бо він перший запропонує тобі порозумітися з твоїми смертними ворогами.
Особливо якщо ці так звані друзі шукають піару та слави ціною українських територій.
Стоїмо. Воюємо. Повертаємо свою землю.
Petro Shuklinov
Цікаво. Кілька моїх думок. Але спочатку ще раз про позиції сторін.
Отже наразі майже всі розуміють, що жалюгідна російська армія здатна вбити ще багато українців і навіть захопити деякі міста. Але нездатна захопити Україну, як це і планувалось з самого початку, коли путін вимагав скласти зброю, а українським військовим пропонував захопити владу і здати столицю.
Далі була зустріч з реальністю. Смерть генералів. І панічна втеча з-під Києва, Чернігова, Сум. Росіяни втратили багато кораблів, включно з флагманом. Багато літаків та техніки. Втратили контроль над небом. А тепер російські нацисти втікають з-під Харкова. Навіть на Донбасі росіяни зупинені і несуть тяжкі втрати, хоча зігнали туди все, що мали зі всього світу.
Я не кажу, що для нас ця війна легка. Зовсім ні. Але не ми почали війну. Проте ми закінчимо її.
Для росіян математика складна. Тисячі російських життів за 1 км України. Скільки ще армія московських невдах протримається за таких обставин? А за деякий час українська армія рушить звільняти Херсон. Жодних сумнівів. Зі зброєю мільйон українських воїнів. Невистачає лише техніки.
Які варіанти залишаються? Час, як і завжди останніми роками, грає проти російського режиму. Це очевидно.
Тож росіяни шукають спосіб залишити за собою те, на що вистачило сил. Хоча б це.
Саме для цього вони прискорюють анексію Херсонської області. Вже до кінця місяця вони хочуть заявити на весь світ, що захоплені землі тепер російські і будуть під захистом ядерної зброї. Звісно, щоб налякати Захід. Звісно, навіть без карикатурних референдумів. Поставили гауляйтерів-бомжів і сказали їм "звернутись до москви". Часу на більше немає. Тож вони поспішають.
Україні це байдуже. Але Захід матиме обирати знову: воювати поряд з українцями чи злякатись.
Тому все так швидко. Бо російська армія зганьблена. І росіяни починають швидко шукати "політичне рішення", щоб зберегти хоча б те, що встигли взяти. Щоб жалюгідний путін міг сказати своїм рабам, що він хоч на щось здатен.
Ще одне підтвердження. Всі вважали, що нещодавня заява Китаю про негайний пошук дипломатичного рішення направлена проти росії. Мовляв - Китай відвернувся. Марні очікування. Пекін прикриває молодшого помічника від тотальної поразки. І грає свою роль у виставі. От і все.
Найближчі тижні ми будемо все частіше чути від сателлітів москви про необхідність швидко шукати політичне рішення. Бо сама росія буде робити вигляд, що це не її ініціатива. Вона просто "готова до цього".
Але як казав герой "Хрещеного батька": зрадника легко відрізнити від друга, бо він перший запропонує тобі порозумітися з твоїми смертними ворогами.
Особливо якщо ці так звані друзі шукають піару та слави ціною українських територій.
Стоїмо. Воюємо. Повертаємо свою землю.
Petro Shuklinov
| Читайте також |
| Коментарі (0) |