Пручаюся Цукербергу...

Цукерберг примушує мене жити у світі кошенят, рецептів дієтичних тортиків, безлімітного шопінгу і реклами накачаних ботоксом частин людського тіла…

Цукербергу не подобаються убиті українські діти, розпухлі туші розстріляних кцпми корів, що їх шматують покинуті в паніці здичавілі пси; ліси, що тепер нагадують обвуглені сірники, увіткнуті в землю; закривавлені тіла дельфінів, перемолотих російськими військовими човнами у Чорному морі. Йому не подобається війна загалом. Фу. Це так неестетично!

У створеному цукербергом ригачно-ванільному світі фейсбука - цьому не місце!

Тому мої тексти цукерберг регулярно зносить. Аудиторію обмежує. Дописи опускає на самий спід мордокниги… Кожного разу тицяючи мене мордою в котиків і тортики…

Але я пручаюсь.
Чим більше банить мене цукерберг, тим більша моя затятість. А моя ненависть до кцапв лише кріпне. Так, і за це слово цукерберг теж банить.

Вочевидь, він, як і вся прогнила західна ліберастія, все ще думає про росіян як про націю Чайковського. Не підозрюючи навіть, що коріння геніального композитора – з України, його прадід, Федір Опанасович Чайка (1695-1767) був козацьким сотником Омельницької сотні Миргородського полку…

Так от, дорогий дурашка цекерберг, Росія – це Україна! Вірніше все, що є в тих смрадних землях більш-менш цінного – з’явилося завдяки Україні.

А, як сказав дуже контраверсійний персонаж Бульба – я тебе породив, я тебе і вб’ю. І я буду допомагати в цьому – у справі якнайшвидших похоронів росії - усіма доступними способами.

Галя ПЛАЧИНДА