Прочитайте
За тим, що я бачив, чув, знаю чи здогадуюсь - приблизно так все і відбувалося. Все дуже добре вкладається у логіку умиротворення агресора, «деескалації», «Будапештського меморандуму» та «мінського процесу».
На початку нападу ніхто не вірив у здатність України вижити. А потім союзників скував страх «ескалації» і думка «може цей фюрер задовільниться Судетами»?
Тому їхній сценарій реакції був чимось середнім між реакцією на розчавлення радянським чоботом Празької весни у 1968 році та на спробу совка окупувати Афганістан у 1979 році. «Глибоке занепокоєння» та «щире співчуття».
У Північній Америці вийшла друком нова книга головного кореспондента The Wall Street Journal у міжнародних справах Ярослава Трофімова Our Enemies Will Vanish (Згинуть наші воріженьки), присвячена повномасштабній війні Росії проти України.
Раджу всім, кому цікава тема - прочитати виклад книги:
https://nv.ua/.../ukrajina-mogla-peremogti-u-viyni-u-2022...
І після цього зрозуміти, чому так багато зараз там бажаючих за свої страхи перед %утіним і викликані ними помилки якомога більше відповідальності покласти на Україну.
Більшість політиків Заходу сильніше боїться краху РФ, ніж поразки України. Бо їхнє старше покоління ментально родом з того часу, коли «України не було». Жив же Захід поруч з імперією зла у 1960-80-і, торгував успішно, попри численні акти агресії червоного дракона.
Це покоління політиків зростало саме тоді та добре уявляють собі світ без України. І в силу цього ще не здатні уявити його «без Росії».
А ми - здатні. Бо ми точно знаємо: миру у світі не буде без України і без розвалу російської імперії зла. Для нас Московія - нацистський рейх і Мордор. Carthago delenda est.
І ще: знову переконуюсь, що з нами Бог. Бо без Нього - не було би того чуда збереження України, в яке окрім нас не вірив ніхто.
Митрополит ЄВСТРАТІЙ ЗОРЯ
P.S. Коли православна Україна починала боротьбу за свою незалежність, коли автокефалія з мрії поступово ставала реальністю, в життєздатність цієї ідеї та успіх боротьби мало хто вірив не лише поза межами нашого краю, але й тут, вдома. Однак малий Давид з пращею, благословенною Богом, може повалити і велета Голіафа.
На початку нападу ніхто не вірив у здатність України вижити. А потім союзників скував страх «ескалації» і думка «може цей фюрер задовільниться Судетами»?
Тому їхній сценарій реакції був чимось середнім між реакцією на розчавлення радянським чоботом Празької весни у 1968 році та на спробу совка окупувати Афганістан у 1979 році. «Глибоке занепокоєння» та «щире співчуття».
У Північній Америці вийшла друком нова книга головного кореспондента The Wall Street Journal у міжнародних справах Ярослава Трофімова Our Enemies Will Vanish (Згинуть наші воріженьки), присвячена повномасштабній війні Росії проти України.
Раджу всім, кому цікава тема - прочитати виклад книги:
https://nv.ua/.../ukrajina-mogla-peremogti-u-viyni-u-2022...
І після цього зрозуміти, чому так багато зараз там бажаючих за свої страхи перед %утіним і викликані ними помилки якомога більше відповідальності покласти на Україну.
Більшість політиків Заходу сильніше боїться краху РФ, ніж поразки України. Бо їхнє старше покоління ментально родом з того часу, коли «України не було». Жив же Захід поруч з імперією зла у 1960-80-і, торгував успішно, попри численні акти агресії червоного дракона.
Це покоління політиків зростало саме тоді та добре уявляють собі світ без України. І в силу цього ще не здатні уявити його «без Росії».
А ми - здатні. Бо ми точно знаємо: миру у світі не буде без України і без розвалу російської імперії зла. Для нас Московія - нацистський рейх і Мордор. Carthago delenda est.
І ще: знову переконуюсь, що з нами Бог. Бо без Нього - не було би того чуда збереження України, в яке окрім нас не вірив ніхто.
Митрополит ЄВСТРАТІЙ ЗОРЯ
P.S. Коли православна Україна починала боротьбу за свою незалежність, коли автокефалія з мрії поступово ставала реальністю, в життєздатність цієї ідеї та успіх боротьби мало хто вірив не лише поза межами нашого краю, але й тут, вдома. Однак малий Давид з пращею, благословенною Богом, може повалити і велета Голіафа.
Читайте також |
Коментарі (0) |