Про жадівського боввана Лєніна

Нещодавно у Жадовому Семенівського району повалився пам'ятник Лєніну. Про його історію - розповідь вчителя Євгена НОСЕЛЕВЦЯ.

За пропозицією Семенівського райвиконкому жадівські вандали у 1938 році на семенівському кладовищі, що по вулиці Замостьє, на могилі Пархоменка (молодого чоловіка, студента) вночі розібрали пам'ятник, перевезли у с.Жадове. На той час у колгоспі імені Шевченка був перший у селі вантажний автомобіль ГАЗ-5А.

Пам'ятник складався із чотирьох мармурових плит. Слова (букви), викарбувані на верхній плиті, були покриті золотом, не темніли, не блякли від дії опадів і плину часу.

Рідні Пархоменка, напевно, були достатньо заможними людьми, спроможними спорудити такий коштовний пам'ятник.

Написане на трьох боках верхньої плити збили зубилом, на відполірованій поверхні утворились сірі прямокутники. На одному боці за лінією прямокутника залишився твердий знак зі слова, що означало по батькові, на іншому боці залишилися лапки від прямої мови як доказ злочину. На четвертому боці, який був без напису,
"реставратори" видовбали одне слово "Ленін".

У Жадові пам'ятник зробили на метр вище за того, що був на могилі Пархоменка, за рахунок цегляного цоколя внизу. Поставили його біля сільради (як тепер, це три метри на північ від магазину "Океан" і сім метрів від дороги (асфальту). Пізніше у колишньому приміщенні сільради була школа на дві класні кімнати. Після знесення цього приміщення школи територія навколо пам'ятника стала пусткою, почала заростати бур'янами, тож його перевезли до новозбудованої школи.

У 1992 році голова сільської ради запропонував мені роботу по ремонту цоколя пам'ятника. Я відмовився. Розповів про походження пам'ятника, показав сліди злочину. Згодом ознайомив з цим учителя історії. Сільський голова висловив думку, аби на п'єдестал поставити бюст Шевченка. Я сказав, що не слід, Тарас Григорович не погодився б “сидіти” на чужому п'єдесталі. Треба знайти місце поховання Пархоменка, ту частину пам'ятника, що йому належить, відвезти і поставити на місце. А бюст Леніна поставити на цоколь, що залишиться, біля школи. Кожному своє. Таким чином хоч частково встановити справедливість.

Матеріали взяті із сайту «Родное Жадово»