Про віру Левка Лук'яненка

Ще тіло Левка Лук'яненка не віддали землі, а вже деякі лукаві коментатори починають плести харамари, що не був він християнином, а сповідував якесь язицтво.

Це правда, що в нього був непрямий шлях до Бога. Що й не дивно для людини 30-х, 40-х, 50-х років, коли відбувалося його становлення. Але в ув'язненні він, людина суворої юридичної логіки (випускник Московського університету!), сам прийшов до визнання Бога- Творця, Бога - Отця. І від цього не відступався.

Колись я напишу на цю тему більше, але зараз ось його слова, написані 1990 року.. Вони спрямовані щодо протистояння греко- католиків і православних, але хто скаже, що це слова нехристиянина?

«Що, хай пронесеться вихор помсти від краю й до краю України і в вогненному смерчі випалить усе чуже й наносне, щоб наступного дня омилася Ненька у свіжих водах Дніпра, розпустила райдугою своє волосся і втершись лагідним повітрям, засяяла молодою красою на весь світ, мов ясне сонечко?

Ні, помста не дає лагідного настрою, бо людина пам’ятає під рукою хрип конання, шипіння перерізаних жил і своє звіряче очманіння. Пам’ятає, як вона була звіром. І ще її не полишає думка, що вона зарізала не всіх. Що той, хто залишився, можливо точить ніж і жде нагоди. Замість рівноваги в душі є докір за свій гріх та бовваніє в далині туманна мара страху. Суспільні потреби, інтереси своєї церкви не здіймають індивідуальної відповідальності і не знімають совість від власного гріха, бо на межі земного буття кожен стає перед Господом і з голим тілом, і з оголеною душею і відповідає тільки за самого себе»

Подумаймо: людина, що відсиділа 27 років тюрем і концтаборів, закликає позбутися помсти і ненависті! А ви про якесь язицтво з його "око за око, зуб за зуб"...Прикусіть свого язика!

Василь ЧЕПУРНИЙ