Про гендерну рівність

Ну ви ж цей... хочете рівності... чи не так? Щоб жінка була повністю рівна у правах до чоловіків. І не десь у європах чи америках... а тут, у нас, в Україні.

Тільки ж та рівність у правах завжди йде з рівністю у обов'язках.

Які обов'язки, та ті ж самі усі, про які жінки навіть інколи не здогадуються. Ось перелік:

- у разі розлучення дитина лишається з батьком і жінка виплачує аліменти на її утримання не менше 1/4 від усіх доходів,

- факт гвалтування завжди розглядається у дві сторони без розділення на статі і відповідальність може покладатись на того, хто спровокував,

- демонстрація оголених органів прирівнюється до сексуального домагання і карається позбавленням волі,

- обов'язок проходити строкову військову службу та обов'язкова мобілізація під час війни,

- вилучення з усіх законів, правил, норм, постанов, пільг, державних документів слів "жінка" та "чоловік", щоб вони усі діяли на усіх однаково.

Ось приблизно такі рівні права та обов'язки. Що? Не подобається?
Тоді ваше місце на кухні і дітей глядіти, а не патякати про те, що чоловіки повинні робити.

Особисто я виступаю за рівність прав і обов'язків, але з маленьким зауваженням - кожен має бути на своєму місці, яке сам обере і сам погодиться на виконання передбачених обов'язків та отримання прав. Нема ніяких спільних законів для жінок і для чоловіків, бо усі... УСІ... люди різні і мають різні потреби та різні можливості, незалежно від статі, віку, кольору очей чи волосся... як і незалежно від національної приналежності. Ми усі унікальні, а закони одні на усіх? Так не правильно. Правильно - індивідуальний підхід.

Анатолій ЯРОВЕД