Президент Польщі зробив те, що мав зробити президент України
Московська преса знову наповнена NEGODOVANIEM. Цього разу – бо президент Польщі Анджей Дуда відмовився від зустрічі з канцлером Германії Меркель.
Формальна підстава – неспівпадіння графіків, реальна – Північний потік.
До речі, не бачу, щоб українські ЗМІ про це повідомляли.
Нагадаю заслуги Меркель перед Кремлем.
1. 10 березня 2008-го канцлер ФРН заявила про своє негативне ставлення до ідеї вступу в НАТО Грузії і України. Прикметно, що вже тоді підставою вона вказала наявність «внутрішніх та регіональних конфліктів» (тобто пресловутої «гражданской войни») у країнах-кандидатах, хоча на той час Україна була мирною державою і на її території не було воєнних дій.
2. Меркель у 2014 тиснула на українську опозицію, щоб та підписала угоду з Януковичем і злила Майдан після розстрілів на Інститутській 20 лютого. 21 лютого автора цих рядків, разом з іншими членами «ради Майдану» особисто приїхав переконувати міністр закордонних справ Німеччини, запевняючи, що ця угода з Януковичем – це, мовляв, максимум, котрий можна було добитися в тій ситуації. Янукович тоді вже пакував валізи на Ростов.
3. Меркель заборонила в.о. президента Олександру Турчинову весною 2014 року застосовувати збройні сили для протидії РФ у Криму, внаслідок чого Москва без жодних втрат захопила півострів, вбивши кількох українських солдат.
4. Меркель – «мати» Мінських угод-2, за її сприяння Путін після того, як завдав Україні поразки у Дебальцевому, змусив нас підписати невигідні документи, де оформлялося дроблення України на фактично незалежні від Києва території.
5. Нарешті, завдяки Меркель та ментально близькому їй Байдену з’явився дороговартісний обхідний шлях прокачки газу навколо України – Північний потік з його другою чергою.
Що ж, подякуємо Анджею Дуді!
Він зробив те, що не можуть зробити українські дипломати, назвавши речі своїми іменами.
Ігор ЛУЦЕНКО
Формальна підстава – неспівпадіння графіків, реальна – Північний потік.
До речі, не бачу, щоб українські ЗМІ про це повідомляли.
Нагадаю заслуги Меркель перед Кремлем.
1. 10 березня 2008-го канцлер ФРН заявила про своє негативне ставлення до ідеї вступу в НАТО Грузії і України. Прикметно, що вже тоді підставою вона вказала наявність «внутрішніх та регіональних конфліктів» (тобто пресловутої «гражданской войни») у країнах-кандидатах, хоча на той час Україна була мирною державою і на її території не було воєнних дій.
2. Меркель у 2014 тиснула на українську опозицію, щоб та підписала угоду з Януковичем і злила Майдан після розстрілів на Інститутській 20 лютого. 21 лютого автора цих рядків, разом з іншими членами «ради Майдану» особисто приїхав переконувати міністр закордонних справ Німеччини, запевняючи, що ця угода з Януковичем – це, мовляв, максимум, котрий можна було добитися в тій ситуації. Янукович тоді вже пакував валізи на Ростов.
3. Меркель заборонила в.о. президента Олександру Турчинову весною 2014 року застосовувати збройні сили для протидії РФ у Криму, внаслідок чого Москва без жодних втрат захопила півострів, вбивши кількох українських солдат.
4. Меркель – «мати» Мінських угод-2, за її сприяння Путін після того, як завдав Україні поразки у Дебальцевому, змусив нас підписати невигідні документи, де оформлялося дроблення України на фактично незалежні від Києва території.
5. Нарешті, завдяки Меркель та ментально близькому їй Байдену з’явився дороговартісний обхідний шлях прокачки газу навколо України – Північний потік з його другою чергою.
Що ж, подякуємо Анджею Дуді!
Він зробив те, що не можуть зробити українські дипломати, назвавши речі своїми іменами.
Ігор ЛУЦЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |