Предстоятель прирівняв "русскій мір" до давнього ідолопоклонства
Храмове свято Катерининського собору в Чернігові відзначилося святкоовим богсолужінням, яке здійснили предстоятель нашої української церкви митрополит Київський і всієї України Епіфаній, митрополити Вінницький Симеон, Білоцерківський Євстратій, Вишнівський Олександр, єпископи Житомирський Паїсій, Хмельницький Павло, Чернігівський Антоній з численним сонмом священиків.
У проповіді владика Епіфаній порівняв часи святої великомучениці Катерини з сьогоднішнім часом: "Використовуючи образ православ’я, вчення про «русскій мір» підміняє істинного Бога і служіння Йому – Росією і Москвою. Це вчення намагається переконати, що лише російська держава і прикута до неї рабським ланцюгом патріархія є істинним втіленням віри, святості, джерелом благодаті та «третім і останнім Римом».
Справді, Москва стала «Римом» сучасності. Але не Римом святих, якими були апостоли Павло, наставник першої громади римських християн, і Петро апостол, які обидва були страчені у стародавній імперській столиці. Москва – це «Рим»поганський, язичницький, імператорський, «Рим»гонителів і мучителів.
Хіба нинішній кремлівський тиран не діє так, як діяли давні тирани? Хіба він не примушує поклонятися своєму генію, як ті примушували? Хіба не терплять мук і страждань ті, хто відмовляються кланятися йому? Хіба підвладних йому первосвященників та їхнього начальника Гундяєва він не навчив свідчити і діяти так, як казали давні христоубивці: «Немає в нас царя, крім кесаря» (Ін. 19:15)? Бо вони, забувши Євангеліє і всі заповіді, виправдовують, прославляють і благословляють відверте зло.
У давньому Римі існував культ Перемоги, як божества. І статуя цього божества перебувала у римському сенаті. А нині в московській землі цей культ відродився, і навіть капище йому сотворили, назвавши головним військовим храмом. Де замість Бога прославляється російська зброя і російські війни.
То хіба не є обов’язком правдивих християн втікати від такого ідольського служіння? Хіба н є обов’язком духовним, моральним, християнським викривати єресь «русского міра», це новітнє ідолопоклонство, так, як свята Катерина викривала безбожного царя і його суєтне поклоніння ідолам?
І хіба не розуміють ті, хто досі служать ідеям «русского міра», що вони, за виразом Євангелія – служать двом господарям? А служачи їм – якого люблять, а якого ненавидять? Якщо заради «русского міра» вони готові виправдовувати зло, яке нашестя московитів принесло на нашу землю, якщо досі не можуть відректися від Гундяєва, і всіх слуг його, і всього служіння його, і всієї гордині його, і далі, хоча в більшості і приховано від сторонніх, але вшановують його як свого патріарха, – то хіба не «русскій мір» полюбили вони більше за Бога?
Зупиніться, опам’ятайтеся, відкрийте очі, подивіться на смертельні отруйні плоди, які «русскій мір» несе українському народу і всьому світові, загрожуючи навіть глобальною катастрофою. Вийдіть з того духовного єгипту і вавилону, з дому рабства. Зніміть з себе ярмо московської патріархії, прислужниці кремлівської тиранії. Пізнайте істину – і істина визволить вас (Ін. 8:32)!"
У проповіді владика Епіфаній порівняв часи святої великомучениці Катерини з сьогоднішнім часом: "Використовуючи образ православ’я, вчення про «русскій мір» підміняє істинного Бога і служіння Йому – Росією і Москвою. Це вчення намагається переконати, що лише російська держава і прикута до неї рабським ланцюгом патріархія є істинним втіленням віри, святості, джерелом благодаті та «третім і останнім Римом».
Справді, Москва стала «Римом» сучасності. Але не Римом святих, якими були апостоли Павло, наставник першої громади римських християн, і Петро апостол, які обидва були страчені у стародавній імперській столиці. Москва – це «Рим»поганський, язичницький, імператорський, «Рим»гонителів і мучителів.
Хіба нинішній кремлівський тиран не діє так, як діяли давні тирани? Хіба він не примушує поклонятися своєму генію, як ті примушували? Хіба не терплять мук і страждань ті, хто відмовляються кланятися йому? Хіба підвладних йому первосвященників та їхнього начальника Гундяєва він не навчив свідчити і діяти так, як казали давні христоубивці: «Немає в нас царя, крім кесаря» (Ін. 19:15)? Бо вони, забувши Євангеліє і всі заповіді, виправдовують, прославляють і благословляють відверте зло.
У давньому Римі існував культ Перемоги, як божества. І статуя цього божества перебувала у римському сенаті. А нині в московській землі цей культ відродився, і навіть капище йому сотворили, назвавши головним військовим храмом. Де замість Бога прославляється російська зброя і російські війни.
То хіба не є обов’язком правдивих християн втікати від такого ідольського служіння? Хіба н є обов’язком духовним, моральним, християнським викривати єресь «русского міра», це новітнє ідолопоклонство, так, як свята Катерина викривала безбожного царя і його суєтне поклоніння ідолам?
І хіба не розуміють ті, хто досі служать ідеям «русского міра», що вони, за виразом Євангелія – служать двом господарям? А служачи їм – якого люблять, а якого ненавидять? Якщо заради «русского міра» вони готові виправдовувати зло, яке нашестя московитів принесло на нашу землю, якщо досі не можуть відректися від Гундяєва, і всіх слуг його, і всього служіння його, і всієї гордині його, і далі, хоча в більшості і приховано від сторонніх, але вшановують його як свого патріарха, – то хіба не «русскій мір» полюбили вони більше за Бога?
Зупиніться, опам’ятайтеся, відкрийте очі, подивіться на смертельні отруйні плоди, які «русскій мір» несе українському народу і всьому світові, загрожуючи навіть глобальною катастрофою. Вийдіть з того духовного єгипту і вавилону, з дому рабства. Зніміть з себе ярмо московської патріархії, прислужниці кремлівської тиранії. Пізнайте істину – і істина визволить вас (Ін. 8:32)!"
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
