Головна › Новини › ЕКОНОМІКА
Позбутися газової залежності
17-Лип-18 365 5.0 1
Однією зі спадщин СРСР є зорієнтованість у побуті на природний газ. Навіть за незалежної України продовжувалася інтенсивна газифікація. Створювалися кооперативи у містечках, прокладалися газогони до вмираючих хуторів… Це вже тепер стало явним, що за газовим популізмом приховано «бізнес» на держбюджеті й велику політику. Війна за газ між Тимошенко і Фірташем, її ж кабальна газова угода з Росією, ув’язнення за це пізніше… – можна тільки здогадуватися, які ще газові перипетії можуть статися, якщо ця пані знову стане біля керма держави. І все те відбувається під гаслами популізму, все у вигляді субсидій за рахунок бюджету ( за наші з вами податки ). Проте, золота жила, скільки б вона не тяглася, все дно обірветься: Росія припиняє транзит газу Україною. Потужна корупціогенна складова владування також уривається. Більше того, непереливки і в монополіста. Так, ПАТ «Чернігівгаз» задекларувало за 2017 рік збиток у розмірі 200 млн. гривень.

Тому то «на кисіль шкурку почали натягувати» монополісти-облгази, вимагаючи на «законних» підставах встановлювати вузли дистанційного обліку газу коштом споживачів – для початку, з кишень підприємницьких суб’єктів. А це виливається в копієчку – по кількадесят тисяч гривень на кожного!

У країнах так званого «першого світу», куди ми наполегливо прямуємо після Революції Гідності, все це є справою газовиків, бо так раціональніше. У нас же навпаки і далі буде більше – можна очікувати запровадження абонентської плати за користування мережами, це коли плати, а чи споживав газ, чи ні – немає значення. Та й сам газ не дешевшатиме, на такий висновок наштовхує аналіз річної звітності «Чернігівгазу». Отже, перед багатьма підприємцями постала проблема – як уникнути цього тягаря.

Звісно, треба слати протести владі, збирати пікети й мітинги, але поряд з тим варто кожному подумати про альтернативу газу для себе і за одно разом економічно побороти газового монстра.

Усе більше природній газ замінюють в опаленні:

твердим паливом

- дровами,

- щепою, брикетами, пелетами з енергетичних рослин (лоз, трав, конопель),

- пелетами з опилок і соняшникового лушпиння,

- зерновими відходами,

- торфяним пилом;

електрикою

- електроопаленням за нічним тарифом,

- від сонячний батарей,

- від вітряків;

іншим газом

- пропаном-бутаном (у країнах «першого світу» встановлення обладнання здійснюється за рахунок постачальника, у нас поки що лише доставка ),

- піролізним (сланцевим) газом,

- біогазом;

термальним теплом

- у теплових насосах енергією води.

На практиці комбінація цих засобів разом із заходами економії тепла, на що виділяється банківське кредитування, дасть змогу обійтися без природного газу. У світлі глобальних енергетичних перемін перспектива є за прогресивними рішеннями, яких з’являється все більше. І кому, як не людям підприємливим їх винаходити. Ефект від протидії «газовій атаці» буде тим відчутнішим, коли використання альтернативних джерел енергії швидко розповсюдиться. Для цього важливим є обмін досвідом. Якщо й збиратися разом, колеги, то насамперед для цього!

Микола ШКУРКО,

член Асоціації «Об’єднання підприємств Ніжинщини»
Асоціація "Об'єднання підприємств Ніжинщини"



Теги:опалення, Газ, Микола Шкурко


Читайте також



Коментарі (1)
avatar
1
Не тягніть нас в середньовіччя, пане Миколо. В Україні, на Донбасі, зосереджено 10 відсотків світових запасів сланцевого газу. Добувати свій газ треба, а не купляти у перекупщиків чужий.
avatar