Порошенко - попутник українців
Це не образа і не звинувачення. Швидше комплімент українцям, які врешті-решт примусили його іти разом з нами.
Хто не вірить - згадайте початок каденції Петра Олексійовича. Загравання з російськомовними, пресування націоналістів. Нам Фейсбук щодня нагадує, про що ми писали у 2015-му, 2016-му - і там про дуже сумне.
Так, він одразу взяв курс на ЄС і домігся того, що здавалося неможливим - асоціації, безвізу, міжнародної підтримки.
Залишається лише здогадуватися, чого б він домігся, якби не перед програними виборами, а 5 років тому взявся за державну мову.
Звісно, ми не забуваємо про кіно, про декомунізацію, про заборону російського тб, а проте пам'ятаємо і про торгівлю з Росією та псевдореспубліками, й таке інше - усі ці процеси відбувалися одночасно і складно сказати, де Порошенко брав участь, а де - ні.
Але так чи йнак, наприкінці терміну він спохопився і притулився до націоналістичної ідеології. І лише націоналісти можуть пояснити, як так вийшло, що Порошенко забрав у них виборців - тут швидше не його заслуга, а їхня провина.
Утім, це пост не про Порошенка, а про нас із вами. Українські еліти загартувалися у боях, розширилися і стали досить потужними, щоб впливати на владу. Свіжий приклад - Зеленський, який з трибуни Майдану розливається соловейком за Незалежність країни, яку позавчора порівнював з порноатрисою. Гадаєте, він отямився? Та ні, він просто знаходиться під тиском нас із вами. Бо його виборці на Ходу не прийшли. Ні 72%, ні 43, ані 30. Вони - пасивна частина суспільства, споживачі промов і глядачі тб. А українські еліти, яких, звісно, меншість, навпаки - продемонстрували високу мобілізаційну готовність та ідеологічну напругу. Зеленський примудрився об'єднати їх проти себе, заявивши, що парад не потрібен.
Сподіваємося, він зрозумів, що не варто повторювати цей досвід і об'єднувати еліти проти себе у більш важливих питаннях.
Одним словом - не розчаровуймося і не сумуймо. Ми є, ми набираємо сили, так що президенти вимушені з нами рахуватися і врешті ставати нашими попутниками.
Тиск на владу - це наша задача на наступні роки, і лише так ми примусимо її залишатися українською владою.
Брати КАПРАНОВИ
Хто не вірить - згадайте початок каденції Петра Олексійовича. Загравання з російськомовними, пресування націоналістів. Нам Фейсбук щодня нагадує, про що ми писали у 2015-му, 2016-му - і там про дуже сумне.
Так, він одразу взяв курс на ЄС і домігся того, що здавалося неможливим - асоціації, безвізу, міжнародної підтримки.
Залишається лише здогадуватися, чого б він домігся, якби не перед програними виборами, а 5 років тому взявся за державну мову.
Звісно, ми не забуваємо про кіно, про декомунізацію, про заборону російського тб, а проте пам'ятаємо і про торгівлю з Росією та псевдореспубліками, й таке інше - усі ці процеси відбувалися одночасно і складно сказати, де Порошенко брав участь, а де - ні.
Але так чи йнак, наприкінці терміну він спохопився і притулився до націоналістичної ідеології. І лише націоналісти можуть пояснити, як так вийшло, що Порошенко забрав у них виборців - тут швидше не його заслуга, а їхня провина.
Утім, це пост не про Порошенка, а про нас із вами. Українські еліти загартувалися у боях, розширилися і стали досить потужними, щоб впливати на владу. Свіжий приклад - Зеленський, який з трибуни Майдану розливається соловейком за Незалежність країни, яку позавчора порівнював з порноатрисою. Гадаєте, він отямився? Та ні, він просто знаходиться під тиском нас із вами. Бо його виборці на Ходу не прийшли. Ні 72%, ні 43, ані 30. Вони - пасивна частина суспільства, споживачі промов і глядачі тб. А українські еліти, яких, звісно, меншість, навпаки - продемонстрували високу мобілізаційну готовність та ідеологічну напругу. Зеленський примудрився об'єднати їх проти себе, заявивши, що парад не потрібен.
Сподіваємося, він зрозумів, що не варто повторювати цей досвід і об'єднувати еліти проти себе у більш важливих питаннях.
Одним словом - не розчаровуймося і не сумуймо. Ми є, ми набираємо сили, так що президенти вимушені з нами рахуватися і врешті ставати нашими попутниками.
Тиск на владу - це наша задача на наступні роки, і лише так ми примусимо її залишатися українською владою.
Брати КАПРАНОВИ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |