Понад дві третини чернігівців не визнають безкоштовної медицини

Майже 95% чернігівців не вважають медицину безкоштовною, і розуміють — щоб змінити таке ставлення до неї, треба змінювати саму галузь. Навіть попри те, що це потягне за собою додаткові витрати. Провівши соціологічне опитування у Чернігові, експерти «Інституту аналітики та адвокації» показали, де можна взяти кошти на реформування медицини.

Чи доводилося Вам та вашим рідним сплачувати за медичну допомогу, діагностику? Це одне з питань, які експерти ставили чернігівцям, і усі респонденти ствердно відповіли на нього. При цьому найчастіше сплачують за здачу крові (18,51%) та за рентген (21,27%) — це послуги, які потрібні кожному з нас. Так, майже половина опитаних — 42,57% — за останній візит до лікарні залишили там 50 гривень, ще 37,62% чернігівців заплатили понад 100 гривень, а часом суми виходили за позначку 500 (і це лише за 1 раз!). За рік же 78,63% опитаних мешканців Чернігова витрачають на лікування додатково від 1000 до 3000 гривень.

При цьому 72,66% чернігівців стверджують, що платили саме у касу благодійного фонду. Українське законодавство дозволяє, щоб заклади охорони здоров’я, окрім коштів з державного бюджету, залучали і фінансування зі сторонніх ресурсів. Найчастіше у таких випадках говорять про благодійні фонди, що діють на території медичних закладів.

Проблема діяльності таких фондів у тому, що в Україні не існує чітких механізмів контролю за ними. Інакше кажучи, ніхто не знає напевне, куди ідуть кошти від благодійних пожертв. Так, у законодавстві прописано, що фонди можуть забирати на організаційні потреби до 20% благодійних надходжень, однак вони жодним чином не звітуються перед громадськістю. Варто поставити питання: звідки ми знаємо, скільки тисяч гривень становлять ці 20%, якщо нам не відомий весь обсяг пожертв?

Зрозуміло, що більшість громадян України хотіли б знати, куди і в яких обсягах витрачаються гроші, які вони платять у благодійні каси. Зокрема, такої точки зору притримуються понад 89,93% чернігівців, і лише 10% цілком довіряють людям, що збирають кошти.

З отриманих даних неважко зробити висновок: десь там, у касах благодійних фондів, знаходяться гроші, які можна було б використати на реформування медицини. Якщо понад 70% пацієнтів свідомо платять гроші у благодійні каси, то цього було б достатньо навіть для незалежних від державного бюджету змін у галузі охорони здоров’я.

Під час дослідження було опитано 2200 респондентів методом особистого поквартирного інтерв’ю відповідно до квотної вибірки за демографічним показником.

Катерина КРОЛЕВСЬКА