Показав напрямок

Днями йшов один по широкому степу, і біля провінційної пустійшої траси загальмувала легковушка та відчайдушно бібікала. Я неквапливо підійшов - а вони ісходилися нетерплячим бі-бі. Вийти з машини самим і попрямувати до мене в голову цім ґаспадам не спало, звісно: вони ж мене окупують, а не я їх. Вони приїхали відпочивати.

Не знаю як їх сюди занесло, але вони спитали як проїхати до "хороших пляжів".

У голові пронеслася мапа Криму. Будете сміятися, але я був десь рівно посередині півострова, а це значить - що до моря однаково у всі боки: на південь, на захід, на схід.

Ну, але раз уж вони мене питають, і більше нема кого - я показав їм прямо на північ.

- А чьто там?

Я подивився в ситі морди окупантів. Папа, мама, їхні пухлі лічінки, товста баба в ковбойській шляпі - тьоща чи свекруха.

- Як що. Херсон. Ви чули про Херсон?
- Чьтота такоє слишалі. В навастях чьтоа такоє.

Чоловік самий кмітливий, пригадав, що там "кажитса вайна".

- Нє, - кажу, - вже давно асвабаділі. І там дуже хороший, дешевий пляж.

Спасибі вони не сказали (тому що знають, що їздять по своїх володіннях, а мене прийняли за крєпастнога).
Але поїхали строго на північ, як я і показав.

Алі ТАТАР- ЗАДЕ