"Пілотна медицина"

В останні роки в Україні точиться немало розмов навколо реформування системи охорони здоров'я. Були навіть «пілотні» області, де апробовувались нові методи в організації медичного обслуговування. І от настав час розповісти про якісь здобутки у сфері невідкладної медичної допомоги.

...Того дня за смт Березна на трасі Чернігів –Новгород-Сіверський сталася автомобільна аварія. Турецьку фуру, що їхала в сторону Чернігова, занесло на слизькій дорозі. А назустріч їхав пікапчик «Таврія», що розвозив напої «Оболонь». Фура зачепила і зім*яла легковика так, що ледве дістали потерпілого водія, якому трохи більше за 20 років. Як тут спрацювала невідкладна медична допомога? Тяжко травмована людина з численними переломами годину лежала на асфальті.

Добре, що їхали колеги і побачили потерпілого. Але ж «швидкої допомоги» у Березні не виявилось. Поки доїхав УАЗик з Мени, минуло чимало часу. Потерпілого повезли до обласної лікарні. Але чому не повідомили по дорозі, що везуть тяжко травмованого, якому необхідна термінова операція? В обласній лікарні заходилися робити рентген, але не було плівки. Поки колеги бігали купувати плівку, марлю, поки в лікарні знайшли анестезіолога, носили побитого з поверху на поверх, теж спливав дорогоцінний час. Операцію стали проводити аж о 15-й годині. Тобто, через 5 годин після аварії. Ось така «реформована» і «оперативна» медицина.

І такі випадки, на жаль, не виняток. Через перебої в роботі «швидкої», помер чоловік у Миколаївці. А жительку Березни возили то в Мену, то в Чернігів, аж поки вона померла. Раніше, коли в Березні була районна сільська лікарня, такого просто бути не могло. Бо ж мали і транспорт, і лікарів. Нині ж маємо те, що маємо. Мильну бульку замість реформ і наглу загибель людей через невчасно надану медичну допомогу. То хіба така реформа потрібна нашим людям?

Василь ЛЕОНЕНКО, депутат Менської районної ради .