Петро Порошенко напередодні свого 49-річчя розклав усе по поличках

Напередодні свого 49-річчя Президент провів прес- конференцію, де відповів на масу питань, в тому числі і незручних. Як, наприклад, про сина Олексія, що балотується кандидатом у народні депутати.

Виборці не обов’язково будуть підтримувати кандидата тільки тому, що він балотується від партії Президента. Це чесний підхід, бо він поширюється навіть на сина Президента – Олексія Порошенка. Батько признався, що не взяв би його до списку, щоб уникнути спекуляцій. Але він вітає його рішення балотуватись по округу. Там вирішуватимуть усе виборці

Взагалі, прес- конференція Президента - це форма розмови з нацією. І коли в інтернет- сміттєпросторі читаєш, з дозволу сказати, критику - типу того, що голова не так нахилена чи що забагато пафосу, чи ще краще - хто яким був у молодості і з ким дружив - то хочеться для початку таким критикам відправити фото українських військових, над якими у полоні знущаються російські терористи. Хоча, думаю, що не дійде - з дивану так легко бути стратегом і тактиком...

Так, скажімо, Петро Порошенко відповів тим "всьопропальщікам", які ойкають з приводу непродажу Заходом воюючій Україні зброї. Україна потребує з-за кордону не летальної зброї, а обладнання. "Нам не потрібна смертельна зброя. Високоточна протитанкова ракета виробництва Франції чи США у 14 раз дорожча, ніж аналогічна ракета, яка виробляється в Україні. При чому, по основних характеристиках – вона не поступається. Вчитися користуватися американською ракетою треба 2,5 років. А користуватися своєю зброєю ми вміємо".

Вперше Президент явно і відкрито сказав про це і такий підхід треба тільки вітати. Краще завантажити потужності підприємств "Укроборонпрому", ніж купувати значну дорожчу зброю за кордоном.

Президент штовхає уряд і всю владну вертикаль до реформ. Президент проголосив програму реформ Україна-2020, заявивши, що одночасно будуть запущені 60 реформ. За його словами альтернативою реформам є повернення до Росії, а результатом реформ – вступ до Європейського союзу через 6 років.

Знов же - чомусь останнім часом припинилися "соплі і воплі" щодо закону про Донбас. Можливо, й через те, що до думаючих людей стало доходити: для того, щоб цей закон про особливий режим самоврядування вступив в силу - необхідне виконання якнайменше трьох умов:
 відведення російських військ за кордон;
 звільнення всіх заручників; встановлення буферної зони на кордоні під контролем прикордонних військ України;
 повернення державного кордону під український контроль.

До речі, Президент висловився і проти введення міжнародних миротворчих сил на Донбас, бо, як показує практика, вони хоча й припиняють війну, але не вирішують сам конфлікт.

Так, ми мусимо визнати, як це зробила мужня жінка - президент Литви Даля Ґрібаускайте, що Захід неспроможний зупинити Путіна. І що Україна, за великим рахунком, сама бореться з російською навалою. І, до речі, доволі успішно бореться. Так при цьому хіба не треба підтримати Президента, за якого не соромно, чи треба й далі валити все на того, хто взяв відповідальність і зупиняє російського знахабнілого агресора?

І ще одне - я пам'ятаю як проходила прес- конференція Януковича: купи тіл охоронців і, обов'язково, узгодження запитання. Скажімо, моє запитання так і не дозволили поставити. Ющенко відповідав на всі питання, але робив це так довго, що часу поставити іншим питання не було. А в Порошенка, схоже, не було режисури попередньої - 29 ЗМІ змогли поставити запитання і прес- конференція тривала дві з половиною години.

Василь ЧЕПУРНИЙ