Пенсійна реформа - стабілізація Пенсійного фонду за рахунок бідних

О 1 годині 33 хв. , у ніч проти п'ятниці, 8 липня 2011 року Верховна рада перед виходом депутатів на канікули до 6 вересня прийняла так звану пенсійну реформу.
«За» проголосували картки народних депутатів із фракції Партії регіонів – 188 із 192, із фракції НУ-НС – 11 із 67, із фракції Народної партії (їх позафракційний вождь В. Литвин не голосував) – усі 20, також т. зв. «тушки», як їх назвали в народі, із групи «Реформи заради майбутнього» – 18 з 20 і позафракційні – 11 з 20.
Проти проголосувало тільки 66 депутатів з 328 зареєстрованих.
Найбільше таких було з фракції НУ-НС – 31, в т.ч. у повному складі депутатська група Української народної партії (6 депутатів).
У фракції «БЮТ-Батьківщина» з 105 депутатів 92 депутата були відсутні, 5 голосували проти, 8 – не голосували. Фракція комуністів з 25 багнетів, яка привела до влади цей уряд «реформаторів», проголосували проти одностайно.
Найбільш підступні «новел» цього закону для більшості людей:
1. Введення без перехідного періоду підвищення мінімально необхідного страхового стажу для отримання пенсії за віком із 5 до 15 років.
2. Призначення без перехідного періоду пенсій за віком у мінімальному розмірі – підвищення нормативної тривалості страхового стажу для жінок із 20 до 30 років і для чоловіків із 25 до 35 років. Це дасть можливість владі призначати багатьом людям лише мінімальну соціальну пенсію.
3. Підвищення пенсійного віку для жінок, які отримують пенсію згідно загальному закону, із 55 до 60 років, починаючи з 1 вересня 2011 року, з поступовим збільшенням його на 6 місяців щорічно впродовж 10 років. До того ж, вік жінок для отримання державної соціальної допомоги буде підвищено з 58 до 63 років.
Щоб якось пом’якшити підняття пенсійного віку жінкам, непрацюючим жінкам упродовж 3 років надається можливість добровільного виходу на пенсію після досягнення 55 років, а також передбачені компенсатори: за кожні півроку пізнішого виходу на пенсію жінки отримають збільшену на 2,5% пенсію (за 5 років відстрочення пенсія збільшиться на 25%).
Для створення начебто справедливості пенсійної реформи підвищено пенсійний вік для чоловіків-держслужбовців, в т. ч. прирівнених до них науковців, до 62 років, але чомусь тільки починаючи з 2013 року. Цей крок є досить суперечливим по відношенню до різних категорій чиновників. Крім того, народним депутатам у разі закінчення їхніх депутатських повноважень призначення дострокових пенсій буде відбуватися не за два роки до досягнення пенсійного віку, а за півтора.
Найбільш «революційна жертва» можновладців, яка на їх думку повинна ощасливити простих українців, – обмеження максимального розміру пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (з 1 квітня 2011 року – 7,64 тис. грн.), а також зменшення розміру пенсії з 90 до 80% зарплати держслужбовців; проведення виплат дострокової (за півтора роки) пенсії держслужбовцям, депутатам, прокурорам, суддям проводити лише для непрацюючих пенсіонерів; обмеження заробітку для призначення пенсії народним депутатам, суддям, прокурорам, військовослужбовцям сумою заробітної плати, на яку нараховується єдиний соцвнесок, як для інших категорій пенсіонерів.
Найбільший «подарунок» зроблено працівникам бюджетної сфери: при виході на пенсію їм пропонується не збільшити пенсії, а ввести одноразову допомогу в розмірі 10 призначених їм пенсій (а не окладів, як держслужбовцям). Це ще більше посилює безправнисть рядових працівників бюджетної сфери від керівників.
Військовослужбовцям і деяким іншим особам вирішено зробити деяке послаблення, у вигляді не одномоментного як для всіх інших людей, а лише поступового, впродовж аж 10 років, збільшення необхідної вислуги для призначення пенсії військовослужбовцям із 20 до 25 років.
Законом передбачено ще низка «навел» у пенсійному законодавстві, які змінюють дещо існуючий порядок призначення, перерахунок пенсій різних категорій пенсіонерів.
Щодо власне справжньої реформи пенсійної системи, а не спроби зменшити витрати Пенсійного фонду за рахунок порушення прав людей, то цим законом визначено тільки параметри функціонування ІІ рівня (накопичувального) пенсійної системи. Однак, страхові внески до накопичувального пенсійного фонду впроваджуються тільки починаючи з року (якого?), в якому буде забезпечена бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду. Учасниками цієї системи будуть особи, яким на дату впровадження системи виповниться не більше 35 років. При цьому розмір страхового внеску становитиме 2% із подальшим його щорічним підвищенням на 1% до досягнення 7 відсотків.
Отже, головна умова Міжнародного валютного фонду для отримання наступного траншу кредиту урядом Януковича-Азарова виконана!
Тож можновладці можуть заволати: «Давай кредити, кляті капіталісти. Ми, свої люді, буржуінскіє!»
А що волатимуть прості українці, коли ця «пенсійна рехворма» запрацює...
Хоча забувати, що останнє слово за Президентом України, якому, на відміну від більшості нардепів від бізнесу, потрібно якось підтримувати імідж гаратна Конституції. Тож остаточно розставимо крапки над "і" після оприлюднення цього закону.

Нарешті про оптимізм!
Один із членів УНП середнього віку заспокоїв автора: не хвилюйтеся – прогонимо цих, створимо нормальну Українську демократичну владу, яка буде працювати на людей, а не тільки на олігархів, і змінимо цей пенсійний закон.