Пекарівська школа як вирок

Якщо хтось не зрозумів, то сьогодні Пекарівська школа отримала останній шанс на існування. В пресі кожен бажаючий скоро прочитає, як наввипередки партії звітуватимуть про перемогу. "Ми добились", "ми не допустили", "ми спасли".

Що?
Ця школа повільно вмирає. Якщо дітей меншає, і перспектив не видно, - про якість освітніх послуг говорити складно, або й неможливо. Плюс як гільотина - судове рішення про закриття.
Що ж чекає школу в краї, вихідці з якого або розказують - яких висот в житті досягли в чужих краях, або скількі разів вони намагалися витягнути з ями розвалу, вимирання та стагнації - що??? Сьогодні було дуже зручно "повоювати" криком і емоціями.

Але.
Люди голосують ногами - себто тікають звідти. Ось їх вибір. Не на виборчих дільницях.
А проблеми тут додавались і продовжують додаватись щорічно, щомісячно, щоденно. І скільки б не фантазував хто про інвесторів, але якщо існуюча громада не жирує, то тільки спільними зусиллями можна врятувати ситуацію.
Справжніми, а не декларативними.

Не на телекамери і не для слави... Спостерігав сьогодні саме декларації та пошуки винних, батьківське повчання та відверті погрози.
"Я попереджаю", "Я намагався"... Де результат намагань???

Дуже важким тягарем будь кому є край, який сам вже не вірить у часи, коли він знову стане заможним.
Той, хто протягом кількох попередніх років лише підраховував втрати - він має піти. Якщо староста(зовсім недавно голова цієї громади) не працює над зміною ситуації - він повинен піти. Якщо директор школи не працює над зміною ситуації - він має піти. Питання тільки - хто їх замінить, хто справді захоче їх заміни...
Школі дали шанс. Але якщо вже сьогодні- завтра-післязавтра, максимум до кінця року ніхто не погодиться сюди переїхати жити - як вчитель, як родина - а навпаки виїде, то стіни чи підлога, пофарбовані і відремонтовані, будуть вже нікому не цікаві.

Коли одного дня судвиконавці опечатають щитові - тоді згадайте сьогоднішні і повчання, і погрози, і обіцянки...

А громада, яка замість розвитку буде і далі розпорошувати кошти всіх! членів громади на утримання таких малоперспективних об'єктів, ніколи не вийде з замкнутого кола проблем. Тягар збільшуватиметься і потопить у вирі всіх, хто був правий чи винуватий.

Особисто я бачу , що тут ситуація зайшла вже зовсім далеко і десь навіть незворотньо.
Кілька десятків років вимивання людських ресурсів, виживання, а не розвиток, десятками років виживання, а не розвиток, залишають мало шансів на порятунок.

Цей край спасе виробництво і робочі місця.
Всі повинні закопати партійні прапори.
Цікава сільгосп. кооперація ? Цікавий зелений туризм? Цікаві інші форми?

Давайте спільно це робити, а не мірятись. Бо як міряєте, так і вам відміряно буде. А це вже Святе Письмо, між іншим.
Десь так...

Андрій ТКАЧ