Папір “реформи ” витерпить

Схоже, улюбленими слівцями, “фантиками”, цяцьками для народу у наших політиків стають такі терміни, як “реформи”, “порядок і справедливість”, “боротьба з бідністю”. Ну, хто ж проти порядку, справедливості, боротьби з бідністю при злиденності народу. А для цього потрібні переміни, тобто “реформи”. От і реформуємо, починаючи , мабуть, від Жовтневого перевороту, а потім будуючи світле майбутнє, комунізм.
Отож зовсім не випадково одними з перших указів нового президента Януковича, виданими буквально на другий день після інавгурації, 26-го лютого, стали — “Про утворення Комітету з економічних реформ” та “Про невідкладні заходи з подолання бідності”.

І закрутилася бюрократично-чиновна машина згори донизу. Після утворення національного комітету з реформ з адміністрації президента спустили вказівку створити аналогічні регіональні комітети при місцевих державних адміністраціях в областях.

Ось тому днями в обласній державній адміністрації було проведено установче засідання регіонального комітету з економічних реформ. Так само, як в центрі комітет очолив президент, так і обласний — голова обласної адміністрації Володимир Хоменко. Згідно його ж розпорядження від 26 березня ц.р. Ним же затверджено склад комітету, який і зібрався на перше засідання. В комітеті 30 чоловік. Відповідальним секретарем затверджена заступник губернатора з соціально-економічних питань Наталія Білоус. Очевидно, на ній лежатиме і основна буденна робота в комітеті. А увійшли до нього, в основному, чиновники обласного рангу, тобто працівники апарату і управлінь обладміністрації. є ще представники обласної ради, підприємницьких структур.

Зараз, в перші два місяці, комітет взявся визначитися з пріоритетами реформ на Чернігівщині , підготувати по них пропозиції в столицю. На останньому губернатор наголошував на засіданні особливо. Щоб не було так, що інші області побіжать вперед, випросять щось у центральної влади , а ми пастимемо задніх.

Комітет старанно структурували. Сам він засідатиме один раз на місяць, а от створені в ньому робочі групи значно частіше. Груп настворювали чималенько, щоб вистачило на всіх членів комітету. До них додали ще й рядових чиновників. Назви комітетів (читай — напрямки реформ) звучать, як соціально-економічна пісня: “Технологічна модернізація економіки і розвиток інфраструктури”, “Реформи соціальної сфери і підвищення рівня життя”, “Сталий економічний розвиток, бізнес-клімат та інвестиції. Міжнародна інтеграція і співпраця”. Ну і так далі, Надто не стомлюватимемо читача. Як і належить, складено “календарний план” засідань і засідалівок. Все чітко й гарно.

Але чомусь трохи сумно дивитися на все це. А ще чути на найвищому рівні, що мета утворення всіх цих комітетів з їхніми робочими групами, національного комітету і всіх цих реформ — не багато не мало, а “увійти протягом наступних 10-ти років, до 2020-го року, у двадцятку найбільш розвинутих країн світу”. Саме так задекларувала наша вища державна влада. Дайош двадцятку! Це зі сто якогось там місця, на якому ми теліпаємося зараз. Ну, так і не за один же день, за 20 років. Та й взагалі он на початку 60-х, при Микиті Хрущову, компартія Радянського Союз урочисто проголосила, що “нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі”.Через якихось 20 років, тобто у 1980-у. Відтоді, від початку 60-х, пройшло всього лише 50 років…

Петро АНТОНЕНКО.