Пам'яті Віслави Шимборської

Лауреат Нобелівської премії з літератури, велика польська поетеса Віслава Шимборська померла в середу, 1 лютого, в своєму будинку у віці 88 років.

Про це повідомили польські ЗМІ.

"Віслава Шимборська померла в своєму будинку. Поетеса померла спокійно, уві сні", - підтвердив секретар Шимборської Міхал Русінек.

Поетеса отримала Нобелівську премію з літератури в 1996 році.Твори Віслави Шимборської, перекладені на кілька десятків мов, користуються великою популярністю в усьому світі. Українською вірші польської поетеси перекладали, зокрема, Дмитро Павличко, Наталя Сидяченко, Леонід Череватенко та Анатолій Глущак

Прощання з краєвидом

Не шкодую, що знову
прийшла весна.
Не оскаржую її за те,
що рік у рік
виконує свої обов’язки.

Розумію, що мій смуток
не стримає буяння зелені.
Стебло може захитатися
лише від вітру.

Розлогим шумом свого віття
не завдають мені болю
гори вільх понад водою.

Розумію, що берег
нашого озера
залишився таким же приступним,
яким був до твоєї смерті.

Не маю жалю
до цього закутка природи з горизонтом
сонячної затоки.

Навіть уявляю собі,
що зовсім не ми
сидимо в цей час
на пні викорчуваної берези.

Шаную їх право
на шепіт, і сміх,
і щасливе мовчання.

Навіть припускаю,
що живе почуття їх єднає,
і що він тримає її
в палких обіймах.

Щось тепле, пташине,
шелестить в очеретах,
бажаю їм щиро,
аби почули.

Не сподіваюся змін
від не мені підвладних
то прудких, то лінивих
при березі хвиль.

Нічого не вимагаю
від подекуди смарагдової,
подекуди шафірової
чи чорної
безодні під лісом.

Лише з одним не змирюся:
з моїм поверненням туди.
Нехтую
перевагою присутності.

Пережила тебе
рівно настільки,
щоб згадувати здалеку.

Переклад Олександра Гордона