Останнє звернення Президента
Дорогі співвітчизники!
Зміна влади – ознака нашої приналежності до європейської цивілізації. Демократію ми зберегли навіть в умовах російської агресії. Завтра влада переходить до нового Президента, якого ви обрали на чесних і вільних виборах.
Перш за все хотів би подякувати великому українському народу за велику честь працювати протягом п’яти років на чолі великої країни. Країни, яка вразила увесь світ силою національного духу, вразила гідністю, вразила стійкістю та свободолюбством.
Особливо хотів би вклонитися захисникам України за право, можливість і честь бути Верховним Головнокомандувачем.
Зараз, коли ще не остаточно вщухли розбурхані виборчою кампанією пристрасті, важко розраховувати на об’єктивну оцінку шляху, який ми подолали від дві тисячі чотирнадцятого. Час усе розставить по своїх місцях. Рано чи пізно він відділить грішне від праведного, зерна від полови і правду від брехні.
Країна не просто вижила. Вона сьогодні у кращому стані, ніж п’ять років тому, і про це свідчать основні статистичні показники. Добитися цього вдалося лише спільними зусиллями, завдяки підтримці активної частини суспільства і розумінню більшості.
Україну ми зберегли, «Новоросію» – поховали. Агресора, значно сильнішого за нас – зупинили. Створили армію, яка стала однією із найсильніших на континенті. Спираючись на міжнародну проукраїнську коаліцію вона надійно тримає оборону на Сході.
Ми виграли дипломатичну битву за ратифікацію Угоди про асоціацію і переорієнтували економіку на Євросоюз. Товарообіг між Україною та ЄС зріс більше ніж удвічі. І взагалі ніколи ми не були настільки близькими з НАТО та Євросоюзом. В тому числі і завдяки безвізу, який діє з 11 червня 2017 року.
Паралельно з рухом до Європи ми зміцнювали і нашу українську ідентичність. Це і власна політика історичної пам’яті, і декомунізація. Це і Томос, який ми отримали на початку року. Це і закон про українську мову, щойно мною підписаний.
Звичайно, є такі сфери, де успіхи куди скромніші. І навіть в короткій розмові на це варто звернути увагу, бо це чесна розмова. Найприкрішим для мене є те, що не вдалося встановити мир і відновити територіальну цілісність України. Із дуже великим запізненням розпочали відновлювати рівень життя після економічної кризи, спричиненої російською агресією.
Принагідно ще раз перепрошую у всіх, чиїх надій не справдив; для кого реформи виявилися особливо болісними; хто за ці роки, зустрівшись з неправдою, не знайшов справедливості. Вже пояснював: навіть якщо й вірити в те, що Президент може все, він не може все одразу.
Володимиру Зеленському бажаю успішного президентства. Ще місяць тому ми були затятими опонентами на виборах. Але вже завтра, так сталося, він буде Президентом моєї рідної країни. Країни, яку люблю і в чиє європейське майбутнє непохитно вірю. То ж хай Господь Україну береже, а її новому очільнику – допомагає в роботі.
Мене, звичайно, тривожить те, що позитивні зміни, там де вони є, ще не стали незворотними. Тому, виходячи з офісу Президента, не можу піти із політики. Залишаюся в ній не заради якоїсь посади. Врешті-решт, найвищу й найпочеснішу з них я вже обіймав і вище рухатися нема куди.
Мій обов’язок – спираючись на підтримку громадськості, захистити вже здобуте у державному будівництві… Нікому не дозволити ані звернути з курсу на членство в Євросоюзі та НАТО, ані тишком-нишком спустити його на гальмах.
Ритуальних проєвропейських та євроатлантичних декларацій - замало. Потрібна повсякденна важка праця, яку моя команда й робила протягом п’яти років. Це те, чого як громадянин вимагатиму від нової влади, і в чому готовий підставити їй плече. Рівно як і не давати спуску у разі відхилення від вивіреного курсу. Будь-які спроби, - різкі чи повзучі, явні чи приховані, - повернути країну у сферу російського впливу отримають рішучу відсіч.
Стратегічна мета, яку я проголосив під час передвиборчої кампанії, залишається в силі – до 2023 року подати заявку на членство в Європейському Союзі та отримати План дій щодо членства в НАТО. Лише це гарантує незалежність країни та безпеку кожного з нас. Досягнення такої мети – завдання кожного відповідального громадянина. Моє – в тому числі.
Я вірю в успіх нашої країни і в її європейське майбутнє.
Дякую вам, дорогі українці!
Слава Україні!
Зміна влади – ознака нашої приналежності до європейської цивілізації. Демократію ми зберегли навіть в умовах російської агресії. Завтра влада переходить до нового Президента, якого ви обрали на чесних і вільних виборах.
Перш за все хотів би подякувати великому українському народу за велику честь працювати протягом п’яти років на чолі великої країни. Країни, яка вразила увесь світ силою національного духу, вразила гідністю, вразила стійкістю та свободолюбством.
Особливо хотів би вклонитися захисникам України за право, можливість і честь бути Верховним Головнокомандувачем.
Зараз, коли ще не остаточно вщухли розбурхані виборчою кампанією пристрасті, важко розраховувати на об’єктивну оцінку шляху, який ми подолали від дві тисячі чотирнадцятого. Час усе розставить по своїх місцях. Рано чи пізно він відділить грішне від праведного, зерна від полови і правду від брехні.
Країна не просто вижила. Вона сьогодні у кращому стані, ніж п’ять років тому, і про це свідчать основні статистичні показники. Добитися цього вдалося лише спільними зусиллями, завдяки підтримці активної частини суспільства і розумінню більшості.
Україну ми зберегли, «Новоросію» – поховали. Агресора, значно сильнішого за нас – зупинили. Створили армію, яка стала однією із найсильніших на континенті. Спираючись на міжнародну проукраїнську коаліцію вона надійно тримає оборону на Сході.
Ми виграли дипломатичну битву за ратифікацію Угоди про асоціацію і переорієнтували економіку на Євросоюз. Товарообіг між Україною та ЄС зріс більше ніж удвічі. І взагалі ніколи ми не були настільки близькими з НАТО та Євросоюзом. В тому числі і завдяки безвізу, який діє з 11 червня 2017 року.
Паралельно з рухом до Європи ми зміцнювали і нашу українську ідентичність. Це і власна політика історичної пам’яті, і декомунізація. Це і Томос, який ми отримали на початку року. Це і закон про українську мову, щойно мною підписаний.
Звичайно, є такі сфери, де успіхи куди скромніші. І навіть в короткій розмові на це варто звернути увагу, бо це чесна розмова. Найприкрішим для мене є те, що не вдалося встановити мир і відновити територіальну цілісність України. Із дуже великим запізненням розпочали відновлювати рівень життя після економічної кризи, спричиненої російською агресією.
Принагідно ще раз перепрошую у всіх, чиїх надій не справдив; для кого реформи виявилися особливо болісними; хто за ці роки, зустрівшись з неправдою, не знайшов справедливості. Вже пояснював: навіть якщо й вірити в те, що Президент може все, він не може все одразу.
Володимиру Зеленському бажаю успішного президентства. Ще місяць тому ми були затятими опонентами на виборах. Але вже завтра, так сталося, він буде Президентом моєї рідної країни. Країни, яку люблю і в чиє європейське майбутнє непохитно вірю. То ж хай Господь Україну береже, а її новому очільнику – допомагає в роботі.
Мене, звичайно, тривожить те, що позитивні зміни, там де вони є, ще не стали незворотними. Тому, виходячи з офісу Президента, не можу піти із політики. Залишаюся в ній не заради якоїсь посади. Врешті-решт, найвищу й найпочеснішу з них я вже обіймав і вище рухатися нема куди.
Мій обов’язок – спираючись на підтримку громадськості, захистити вже здобуте у державному будівництві… Нікому не дозволити ані звернути з курсу на членство в Євросоюзі та НАТО, ані тишком-нишком спустити його на гальмах.
Ритуальних проєвропейських та євроатлантичних декларацій - замало. Потрібна повсякденна важка праця, яку моя команда й робила протягом п’яти років. Це те, чого як громадянин вимагатиму від нової влади, і в чому готовий підставити їй плече. Рівно як і не давати спуску у разі відхилення від вивіреного курсу. Будь-які спроби, - різкі чи повзучі, явні чи приховані, - повернути країну у сферу російського впливу отримають рішучу відсіч.
Стратегічна мета, яку я проголосив під час передвиборчої кампанії, залишається в силі – до 2023 року подати заявку на членство в Європейському Союзі та отримати План дій щодо членства в НАТО. Лише це гарантує незалежність країни та безпеку кожного з нас. Досягнення такої мети – завдання кожного відповідального громадянина. Моє – в тому числі.
Я вірю в успіх нашої країни і в її європейське майбутнє.
Дякую вам, дорогі українці!
Слава Україні!
| Читайте також |
| Коментарі (0) |