Ніжинський скарб продають у Москві!
Засвітилися унікальні скарби Київської Русі! Спрацювала система попередження про появу українських антикварних лотів, налагоджена кілька років тому журналом "Музеї України" та нашими закордонними партнерами. Цього разу Москва. Вірніше, знову. Випадок вартий уваги як патріотичної громадськості, так і вищих керівників держави! 9 лютого Восточно-Европейский Антикварный дом планує продати безцінну колекцію срібників та гривен часів Київської Русі! До наших днів дійшло дуже мало подібних раритетів! В українських музеях зберігається буквально кілька екземплярів подібного рівня! Вивезено, розграбовано, передано за "височайшим решением"...
Виникає дуже багато питань: де було це все знайдено? Де зберігалося? Хто нинішній господар колекції? Чи відсутній тут явний кримінальний слід? Може бути, що щось раніше зберігалося у державних музеях...
Хоча, у нинішній ситуації то не так і важливо. Нас зацікавили експертні оцінки надані таким собі "Обществом друзей Государственного Исторического музея". Ніжинський скарб, Київський скарб...
Зрозуміло, можна тицьнути цими зображеннями шовіністичних московських істориків, які щиро вірять, що Київська Русь то не українська, а російська історія, показати тризуб, та на ідіотів шкода часу...
Головне в іншому - як достукатися до Президента України, Уряду чи хоча б до патріотичних парламентських партій, аби 9 лютого тихенько приїхати до Москви і викупити колекцію? Треба десь півтора мільйона рублів! Вартість якогось джипу...
Дипломатичними каналами переправити до Києва і урочисто передати якомусь державному музею з умовою публічного доступу!
Не має значення політичний окрас тих, хто це зробить! Можете піаритися на тому скільки завгодно! На такому просто гріх не засвітитися - благородна справа повернення культурних цінностей!
Журнал "Музеї України" офіційно звертається до Президента України В.Ф.Януковича, Прем'єр-Міністра М.Я.Азарова з проханням реально втрутитися у ситуацію і повернути святині!
Звертаємо увагу і депутатів фракції ВО "Свобода" - зможете щось зробити?
Давно треба створити Фонд розшуку культурних цінностей, який би зміг достойно зреагувати на подібний виклик...
Щось забагато слів. Знову розмова з пусткою.
Скоріш за все, лоти викупить якийсь іверський олігарх, прикрасивши ними свою елітарну дачку.
Єдине, що залишиться нам - фотографії.
Що теж результат...
Віктор ТРИГУБ, редактор журналу "Музеї України", ветеран розшуків культурних цінностей
Ніжинський (Магерський) скарб знайшов наприкінці травня 1852 році син місцевого селянина Сергія Бóриса, який орав батьківське поле між передмістями Ніжина — Магерки та хутором Бобрик. У глиняному горщику знаходилося приблизно 200 штук невеликих, почорнілих від часу кружечків. Коли виявилося, що це давні срібні монети, селянин відніс скарб волосному писарю. Останній, замість того щоб повідомити про знахідку, став продавати монети всім бажаючим. Монети так би і пропали, якби на них не звернув увагу професор Ніжинського ліцею М. Тулов. Зібравши кілька монет, він відправив їх у Київ. У Ніжин зразу ж виїхав професор історії та збергіач мінц-кабінету Київського університету Яків Волошинський.
Вивчивши знахідку, він дійшов висновку, що монети — князівські срібляники, виготовлені у Києві за князювання Володимира Великого (X століття) і Новгороді Великому за князювання Ярослава Мудрого (тобто до 1015 року). Слід нагадати, що понад половина з відомих нині 300 найдавніших руських монет києворуського часу, походить саме з Ніжинського (Магерського) скарбу.
Основним "збирачем" розпорошеного з вини ніжинського писаря скарбу став помічник попечителя Київського учбового округу М. Юзефович, який зібрав за різними оцінками від 120 до 140 монет. Частина монет перебувала в його колекції (близько 50 срібників), частину він розіслав до різних наукових установ Російської імперії (до мінц-кабінету Імператорського університету Св. Володимира у Києві потрапила, наприклад, лише 31 монета з числа найбільш погано збережених), або подарував відомим на той час колекціонерам і можновладцям, в т.ч. членам монаршого дому Романових. 5 "ніжинських" срібників (по 1 кожного типу срібників ніжинського типу), зібраних М. Юзефовичем, київський генерал-губернатор Д. Бібіков подарував російському імператорові Миколі І 5 вересня 1852 року, коли той відвідав Київ.
Потрапивши приблизно за 2 місяці після цього до Ермітажу, саме ці монети започаткували найбільшу насьогодні у світі колекцію срібників києворуського часу (нині там знаходиться близько 130 таких монет, більшість із яких походять із Ніжинського (Магерського) скарбу).
Детальніше: http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=7921
Детальніше дивіться тут:
| Читайте також |
| Коментарі (0) |