Ніколи

"Ніколи”. Хороший прислівник. Іноді варто приміряти його собі та задуматись.

Ніколи не вважати своє життя унікальною цінністю – воно ж тільки наше.

Ніколи не давати грошей під відсотки, не брати кредити і не годувати банкірську сволоту.

Ніколи не економити на книгах, квітах і квитках куди-небудь.

Ніколи не забувати, хто ми такі. Ніколи не забувати красиві та горді слова, сказані та написані тими, хто були у мільйони разів кращими за нас.

Ніколи не вагатися заповнювати в головах оточуючих ідеологічний вакуум.

Ніколи не вдаватися до бездумної апологетики ідей та людей – це прерогатива різного роду комашиного начальства, яке і без нас метушиться довкола.

Ніколи не підходити з точки зору критерія совісті до тих, у кого відсутній такий елемент моральної і духовної рефлексії.

Ніколи не забувати смішні слова на кшталт “серденько”, “сонечко” та ін.

Ніколи не давати обіцянок у стані сильного психосоматичного збудження та не заводити знайомств у місцях, де людина з пляшкою віскі нізащо не відчуватиме себе самотньою.

Ніколи не поводитися, як ідіот, тільки тому, що це подобається іншим.

Ніколи не вдавати з себе рафінованого галицького інтелігента за допомогою піджака з краваткою та слів “дискурс”, “креденс” і “екзистенція”.

Ніколи не пити горілку в якості аперитиву, коньяк без кави, а віскі – до обіду.

Ніколи не розраховувати мати щось, окрім звичайного людського щастя.

Ніколи не оминати нагоди поставити на місце різних поганців прямою дією, замість писати в БТІ, прокуратуру, МАГАТЕ та Лігу Націй.

Ніколи не припиняти думати, вірити, мріяти.

Ніколи не соромитись своїх почуттів, цілунків та обіймів.

Ніколи не покладатись на людей, у яких коротка оперативна пам’ять – т.зв. “виборців”.

Ніколи не довіряти влади дегенератам і злочинцям з лихварськими грішми, інтелектуальним і моральним банкрутам, ненависникам народовладдя та свободи слова.

Ніколи не читати, що там пишуть політично ангажовані негідники, яким платять гроші за ретрансляцію політкоректних догм.

Ніколи не брати участі в якості масовки у заходах, де найгостріші слова, найсміливіші революційні гасла, найбільш категоричні погрози упродовж 72 годин залишаються порожніми звуками.

Юрій МИХАЛЬЧИШИН