Незламний

Сьогодні почесному патріархові Філарету Денисенку - 93 роки!

Майже ціле століття. Зрештою, він сьогодні один із небагатьох уже свідків Голодомору, який він пережив у селі Благодатне на Донеччині. Яка символіка - село Благодатне! І зараз воно під російською окупацією.

В духовній окупації більшу частину свого життя провів і монах, студент семінарії, викладач академії, єпископ, архієпископ та київський митрополит Філарет. Але знайшов сили в немолодому віці визволитись від московської облуди, хоча й зберігає прихильність до деяких її "родимих плям", як от сергіянство та авторитарний стиль керівництва. Власне, без його авторитарності не було б і такого унікального явища, як Київський патріархат.

Коли йому влада погрожувала, що при комунізмі не буде церкви, він спокійно відповідав: "Живемо при соціалізмі - будемо і при комунізмі. А якщо не - то й комунізму не буде, а церква буде". Він зумів провести церковний корабель між бозна- якими сціллами і харібдами КДБ, КПРС, світськості і тупості.

А ще він, безумовно, людина віруюча - коли ми в Чернігові задихалися від архієрея, який прийшов до нас з московської церкви і тлумив слабі паростки церкви української, Філарет, зрештою, поклався на волю Божу, виразно розвівши руками. І сталося - того негідного архієрея забрали від нас і кажуть, що він, виконавши чи ні доручену місію, знову повернувся до московської церкви, попри галицьке походження і прізвище.

А, ще одне - зараз Патріарх Філарет наче в опалі і наче критикує ПЦУ. Та я впевнений, що то продуманий крок для подальшого патріаршого титулування глави нашої автокефальної церкви вселенським православієм. Те, що робить Філарет зараз, ми зрозуміємо і оцінимо згодом, хоч як би це не досаджало нам сьогодні...

Василь ЧЕПУРНИЙ