Нема нічого поганого стріляти у ворога, що почав першим...

Тільки через Великдень не згадував вчора про Одесу 2 травня 2014 року. Але ті події - найяскравіший приклад, що дозоване і вчасно застосоване насильство, в підсумку, рятує всіх від значно більшої кількості жертв.

Чи хотіла одеська вата і Росія тоді, щоб в них було так як в Донецьку чи Луганську? Однозначно хотіли. По суті, якщо б не 2 травня - ми б втратили весь південь. А південь - це ще додаткові десятки тисяч загиблих.

При цьому я далекий від того, щоб стібатися на кшталт "одеський шашлик", "благодатний вогонь"... Загинули люди, хоч і вороги. Просто у вбивстві ворога, навіть в такий спосіб, немає нічого поганого. Особливо коли ворог почав стріляти першим.

Як немає нічого поганого в насильстві, якщо воно застосовано правильно. Як показує практика, саме це дозволило витягнути з-за грат Сергія Стерненка та Андрія Антоненка.

І будь-яка українська влада, або колаборанти чи прислужники ворога мають пам'ятати: горіти може все і всі.
А тим, хто сім років тому захистив Одесу і південь України - моя безмежна подяка! Вічна пам'ять тим, хто загинув з нашого боку! Як і всім полеглим у російсько-українській війні, яка триває...

Юрій ГОНЧАРЕНКО