«Не заросте травою поле бою». Презентація нового видання Юнуса Кандима
7 грудня в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулася презентація книги Юнуса Кандима «Не заросте травою поле бою» про життя та діяльність Голови Національного уряду Кримської Народної (Демократичної) Республіки (1917-1918 рр.) Номана Челебіджіхана.
Захід проведено до 100 років з часу відкриття першого Курултаю кримськотатарського народу, який 9 грудня в Україні відзначається на державному рівні, в рамках акції «Мій Крим». У ньому взяли участь студенти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Чернігівського базового медичного коледжу Чернігівської обласної ради, військовослужбовці Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України та представники громадської організації «Кримська Громада».
Вперше книга Юнуса Кандима «Не заросте травою поле бою» видана у 2000 р. у м. Сімферополь кримськотатарською мовою. Вдруге вже українською мовою цю працю було надруковано у листопаді 2017 року у м. Ічня Чернігівської області.
Переклад здійснено за сприяння Громадської спілки Всеукраїнської асоціації «Альраїд» та видано коштом Громадського об’єднання IDRAK (Азербайджан).
Її переклав з кримськотатарської на українську мову Юрій Косенко, уродженець м. Ічня Чернігівської області, голова громадської організації «Українська ініціатива». За день до чернігівської презентації за його участю цю книгу представлено у Верховній Раді України.
На прохання Юрія Косенка співробітники Українського інституту національної пам’яті представили видання землякам і передали два примірники у бібліотеку.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, підкреслив, що відкриття 9 грудня 1917 року першого Курултаю кримськотатарського народу як представницького органу знаменувало підйом кримськотатарського національного руху під час Революції 1917-1921 років, засвідчило волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.
Він привернув увагу до таких важливих фактів. Провідники кримськотатарського народу на чолі з Номаном Челебіджіханом бачили майбутнє Криму як спільне рівноправне майбутнє всіх його народів у демократичній республіці. Мало хто знає, що проголошену 26 грудня 1917 року Кримську народну республіку визнала Українська Народна Республіка. Наприкінці грудня 1917 – у січні 1918 років кримські татари разом із українцями воювали проти російсько-більшовицького агресора. І це не випадковість, а закономірність, зауважив представник УІНП. Тільки у XX ст. наші народи в лавах УПА спільно воювали за свободу у Другій світовій війні проти нацистів і комуністів, українські правозахисники боронили права депортованого кримськотатарського народу, а молода держава Україна допомагала кримським татарам облаштовуватися після повернення на Батьківщину. І зараз на російсько-українському фронті вони разом захищають Україну від російської агресії.
Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті, насамперед нагадав, що спільна боротьба, співпраця українців і кримських татар сягає далекої давнини – ще XVII ст., якщо не раніше: «Ми пам’ятаємо вагомий внесок Кримського ханства у становленні тодішньої української держави під назвою Військо Запорізьке, оборони від тодішньої Речі Посполитої, а пізніше у 1659 році під Конотопом у розгромі московського війська».
Історик зауважив, що кримські татари втратили власну державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією, цинічно порушивши тим самим Кючук-Кайнарджійський мирний договір, яким гарантувалася незалежність Кримського ханства.
Він розповів про Номана Челебіджіхана, який був видатним кримськотатарським політичним і державним діячем, одним із організаторів першого Курултаю (аналогу Центральної Ради), першим головою уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, першим муфтієм мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Вражає, що він мав ще талант літератора і поета. Його вірш «Я поклявся!» став гімном кримськотатарського народу.
Викликає повагу і захоплення, що він відстоював рівні права жінок із чоловіками — у листопаді 1917 у виборах до Курултаю вони взяли участь у виборах, чотирьох жінок було обрано до цього представницького органу — вперше в історії мусульманських народів світу.
Юрій Векленко, військовослужбовець Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України, представник громадської організації «Кримська Громада», поділився спогадом про службу в Криму в 2014 році, коли тільки почалася російська агресія, про консолідовану і тверду позицію всього кримськотатарського народу на захист територіальної цілості України. Він підкреслив: «Разом ми сила, перемога буде наша».
Світлана Кузіна, координатор громадської організації «Кримська Громада», поінформувала учасників про політичні репресії в анексованому Російською Федерацією Криму. Політика агресора як в минулому, так і зараз незмінна.
Віра Губко, співробітник бібліотеки, представила книжкову виставку «Крим, який ми любимо».
Підбиваючи підсумки презентації книги про Номана Челебіджіхана, модератор заходу, Валентина Куценко, завідувач відділу документів із гуманітарних наук бібліотеки, наголосила, що знання минулого українського і кримськотатарського народів дає можливість нам, сучасникам, спільно успішно боротися за краще майбутнє у єдиній державі Україна, захиститися від російського агресора.
Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України
Захід проведено до 100 років з часу відкриття першого Курултаю кримськотатарського народу, який 9 грудня в Україні відзначається на державному рівні, в рамках акції «Мій Крим». У ньому взяли участь студенти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Чернігівського базового медичного коледжу Чернігівської обласної ради, військовослужбовці Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України та представники громадської організації «Кримська Громада».
Вперше книга Юнуса Кандима «Не заросте травою поле бою» видана у 2000 р. у м. Сімферополь кримськотатарською мовою. Вдруге вже українською мовою цю працю було надруковано у листопаді 2017 року у м. Ічня Чернігівської області.
Переклад здійснено за сприяння Громадської спілки Всеукраїнської асоціації «Альраїд» та видано коштом Громадського об’єднання IDRAK (Азербайджан).
Її переклав з кримськотатарської на українську мову Юрій Косенко, уродженець м. Ічня Чернігівської області, голова громадської організації «Українська ініціатива». За день до чернігівської презентації за його участю цю книгу представлено у Верховній Раді України.
На прохання Юрія Косенка співробітники Українського інституту національної пам’яті представили видання землякам і передали два примірники у бібліотеку.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, підкреслив, що відкриття 9 грудня 1917 року першого Курултаю кримськотатарського народу як представницького органу знаменувало підйом кримськотатарського національного руху під час Революції 1917-1921 років, засвідчило волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.
Він привернув увагу до таких важливих фактів. Провідники кримськотатарського народу на чолі з Номаном Челебіджіханом бачили майбутнє Криму як спільне рівноправне майбутнє всіх його народів у демократичній республіці. Мало хто знає, що проголошену 26 грудня 1917 року Кримську народну республіку визнала Українська Народна Республіка. Наприкінці грудня 1917 – у січні 1918 років кримські татари разом із українцями воювали проти російсько-більшовицького агресора. І це не випадковість, а закономірність, зауважив представник УІНП. Тільки у XX ст. наші народи в лавах УПА спільно воювали за свободу у Другій світовій війні проти нацистів і комуністів, українські правозахисники боронили права депортованого кримськотатарського народу, а молода держава Україна допомагала кримським татарам облаштовуватися після повернення на Батьківщину. І зараз на російсько-українському фронті вони разом захищають Україну від російської агресії.
Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті, насамперед нагадав, що спільна боротьба, співпраця українців і кримських татар сягає далекої давнини – ще XVII ст., якщо не раніше: «Ми пам’ятаємо вагомий внесок Кримського ханства у становленні тодішньої української держави під назвою Військо Запорізьке, оборони від тодішньої Речі Посполитої, а пізніше у 1659 році під Конотопом у розгромі московського війська».
Історик зауважив, що кримські татари втратили власну державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією, цинічно порушивши тим самим Кючук-Кайнарджійський мирний договір, яким гарантувалася незалежність Кримського ханства.
Він розповів про Номана Челебіджіхана, який був видатним кримськотатарським політичним і державним діячем, одним із організаторів першого Курултаю (аналогу Центральної Ради), першим головою уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, першим муфтієм мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Вражає, що він мав ще талант літератора і поета. Його вірш «Я поклявся!» став гімном кримськотатарського народу.
Викликає повагу і захоплення, що він відстоював рівні права жінок із чоловіками — у листопаді 1917 у виборах до Курултаю вони взяли участь у виборах, чотирьох жінок було обрано до цього представницького органу — вперше в історії мусульманських народів світу.
Юрій Векленко, військовослужбовець Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України, представник громадської організації «Кримська Громада», поділився спогадом про службу в Криму в 2014 році, коли тільки почалася російська агресія, про консолідовану і тверду позицію всього кримськотатарського народу на захист територіальної цілості України. Він підкреслив: «Разом ми сила, перемога буде наша».
Світлана Кузіна, координатор громадської організації «Кримська Громада», поінформувала учасників про політичні репресії в анексованому Російською Федерацією Криму. Політика агресора як в минулому, так і зараз незмінна.
Віра Губко, співробітник бібліотеки, представила книжкову виставку «Крим, який ми любимо».
Підбиваючи підсумки презентації книги про Номана Челебіджіхана, модератор заходу, Валентина Куценко, завідувач відділу документів із гуманітарних наук бібліотеки, наголосила, що знання минулого українського і кримськотатарського народів дає можливість нам, сучасникам, спільно успішно боротися за краще майбутнє у єдиній державі Україна, захиститися від російського агресора.
Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України
| Читайте також |
| Коментарі (0) |