Не стало Олександра Астаф'єва

не стало провідного українського літературознавця, непересічного теоретика й історика літератури, компаративіста, полоніста, без якого наша філологія відчутно збідніла, тонкого лірика філософського складу мислення Олександра Григоровича Астаф'єва.

Він жив наукою, а не був виконавцем чиєїсь волі, довів право бути дослідником письменства попри те, що йому дехто перешкоджав завершувати докторську дисертацію, писав поезії, як дихав повітрям, не штовхаючись серед літературного бомонду, був завжди природним.

В останні, важкі часи Сашко (Олександр Григорович), вразив дивовижною працездатністю, реалізованою не тільки різножанровим тритомником. Ніколи не чув його нарікань на свою біду. Не віриться, що вже його не зустрінеш,не потиснеш руки, не зазирнеш у вічі, не погомониш про творчі й життєві речі, про актуальні проблеми науки. Не знаю, чи знайдеться заміна такому сумлінному досліднику, який помандрував в історію літератури. На завжди.

Юрій КОВАЛІВ

* * *
Я ще веселий, друзі,
у квітів і птахів колі.
Іще пасуться на лузі
мої дерев'яні коні.

Ще з ними вітер танцює,
збиває росу розлогу.
Ніхто їх ще не турбує
і не лаштує в дорогу.

Я ще від щастя п'яний,
від життя, як божого дару,
допоки кінь дерев'яний
віднесе мене десь за хмару.

Олександр АСТАФ'ЄВ