реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Наші цвинтарі

27-Лип-21 410 5.0 0
Прах чи земля? Цвинтарі багато говорять про країну і її громадян. Україна в цьому питанні - шок. Справа не в вихованні, не в стосунках в родині, а в організації нашого життя в Україні і внутрішній культурі.
Прибирають на могилах родичі, так завжди було. Навіть, якщо живуть в інших містах, приїзджають спеціально перед Великоднем, певними датами і наводять порядок. А якщо близькі померлих живуть в інших країнах?

Колись давно, коли помер мій рідний дід в Ризі, моїй юній мамі, яка вже переїхала на постійне проживання в Україну, сказали на кладовищі: «У нас нема закинутих могил, тут працює служба і доглядає за усіма. Не хвилюйтесь за свого батька». Це був 1966 рік.

На дворі 2021 рік. Нема значення чи закритий цвинтар чи ні… Має значення як це виглядає… «Жахливо», - скажу я вам. Це суцільні хащі, серед яких неможливо знайти могили рідних. Відсутні проходи і доріжки… Бур‘яни люди залишають поруч з могилами, бо винести нема змоги… Бузина і чертополохи вище голови… Зрозуміло, що на Великдень було чисто. Але зливи і тепло сприяють росту рослин. Люди не в змозі ходити прибирати кожні два тижні. А діяльність служб цвинтаря зводиться до одного: взяти гроші за місце для поховання. І на тому крапка…

Я десятки разів була в США. Ідеальна чистота на всіх без виключення цвинтарях: газонна трава і однакові надгробні камені. Може бути маленька металева вазочка для живих квітів або маленький прапорець США, який втикається в траву. Ніяких оград, парканів, дерев, кущів, штучних квітів, столів для обідів, прости Господи…Ідеальна чистота…

У нас окрема тема: куди люди виносять і викидають бур‘яни і сміття. Як? За принципом: аби не на могилу своїх рідних, а на інші можна…

Моя прабабуся Франя Раковська померла в 1976 році, поховали її на цвинтарі на Вінницьких Хуторах неподалік ставка. Пам‘ятаю, як малою збігала зі схилу до ставка доріжкою під вербами… Зараз ставка не видно, до хреста не підійти… Просто гори сміття… Гори… Вище за мене…

Організація догляду за цвинтарями - справа місцевого самоврядування. Так, закритий цвинтар. Але ж це не значить, що треба забути про об’єкт… Раніше це були Вінницькі Хутори, але зараз це межа міста. Це кладовище буквально між небом і землею…

Наша нація традиційно віддає тіло померлого землі… Але організаційно не здатна забезпечити постійну чистоту і порядок.

Краще вже прахом над горами, морем, океаном, улюбленими рідними місцями… А не серед гір сміття і хащів…

Тетяна МОКРІДІ



Теги:Тетяна Мокріді, цвинтарі, Україна - США


Читайте також



Коментарі (0)
avatar