Напруга в Грузинській церкві
Грузинська Церква під тиском: Чи Звільнить «КДБ-тінь» Патріарха шлях для визнання ПЦУ?
Політична напруга, яка розколола Грузинську Православну Церкву (ГПЦ), – це не лише внутрішня справа Тбілісі. Це ключова битва, яка прямо впливає на позиції України та нашої Православної Церкви України (ПЦУ).Конфлікт, викликаний виборами, виявив глибокий розкол між офіційною Патріархією та значною частиною духовенства, яке вимагає негайного і рішучого розриву з Росією.
Тінь Радянського Минулого: Зв'язки з КДБ
Питання зв’язків із КДБ є дамокловим мечем над Патріархом Ілією II, який очолив ГПЦ ще у 1977 році — в розпал радянського контролю.
Звинувачення у співпраці зі спецслужбами стосуються практично всіх ієрархів, які досягли високих постів у СРСР. У Грузії ці підозри використовують, щоб пояснити надмірну обережність Патріархії та її небажання повністю дистанціюватися від Російської Православної Церкви (РПЦ).
Для грузинських опозиційних сил і активного духовенства ця обережність дорівнює зраді національних інтересів та продовженню спадщини Кремля.
Чому це вигідно Україні та ПЦУ?
Напруга в Грузинській Церкві — це наш стратегічний виграш. Кожен крок грузинського духовенства, спрямований проти керівництва, яке підозрюють у пасивності щодо Москви, є перемогою антиімперських сил у регіоні.
Руйнування «Русского міра»: Чим сильніше Грузія тисне на свою Патріархію, вимагаючи розриву з Москвою, тим швидше руйнується спільний православний простір, контрольований РПЦ.
Шлях до Визнання ПЦУ: Якщо ГПЦ змушена буде обрати національний та прозахідний курс, визнання автокефалії ПЦУ стане логічним кроком. Це буде необхідним для того, щоб підтвердити власну незалежність від російського впливу.
Спільний Фронт: Грузинські священнослужителі, як-от архімандрит Дорофей (Курашвілі), які відкрито виступають проти російського впливу, стають нашими природними союзниками у боротьбі за духовну свободу.
Висновок: Внутрішня боротьба в Грузії — це шанс для України створити ширший альянс незалежних православних Церков та остаточно ізолювати РПЦ, як інструмент гібридної війни Кремля.
Роман ГРИЩУК
Політична напруга, яка розколола Грузинську Православну Церкву (ГПЦ), – це не лише внутрішня справа Тбілісі. Це ключова битва, яка прямо впливає на позиції України та нашої Православної Церкви України (ПЦУ).Конфлікт, викликаний виборами, виявив глибокий розкол між офіційною Патріархією та значною частиною духовенства, яке вимагає негайного і рішучого розриву з Росією.
Тінь Радянського Минулого: Зв'язки з КДБ
Питання зв’язків із КДБ є дамокловим мечем над Патріархом Ілією II, який очолив ГПЦ ще у 1977 році — в розпал радянського контролю.
Звинувачення у співпраці зі спецслужбами стосуються практично всіх ієрархів, які досягли високих постів у СРСР. У Грузії ці підозри використовують, щоб пояснити надмірну обережність Патріархії та її небажання повністю дистанціюватися від Російської Православної Церкви (РПЦ).
Для грузинських опозиційних сил і активного духовенства ця обережність дорівнює зраді національних інтересів та продовженню спадщини Кремля.
Чому це вигідно Україні та ПЦУ?
Напруга в Грузинській Церкві — це наш стратегічний виграш. Кожен крок грузинського духовенства, спрямований проти керівництва, яке підозрюють у пасивності щодо Москви, є перемогою антиімперських сил у регіоні.
Руйнування «Русского міра»: Чим сильніше Грузія тисне на свою Патріархію, вимагаючи розриву з Москвою, тим швидше руйнується спільний православний простір, контрольований РПЦ.
Шлях до Визнання ПЦУ: Якщо ГПЦ змушена буде обрати національний та прозахідний курс, визнання автокефалії ПЦУ стане логічним кроком. Це буде необхідним для того, щоб підтвердити власну незалежність від російського впливу.
Спільний Фронт: Грузинські священнослужителі, як-от архімандрит Дорофей (Курашвілі), які відкрито виступають проти російського впливу, стають нашими природними союзниками у боротьбі за духовну свободу.
Висновок: Внутрішня боротьба в Грузії — це шанс для України створити ширший альянс незалежних православних Церков та остаточно ізолювати РПЦ, як інструмент гібридної війни Кремля.
Роман ГРИЩУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |