На відхід Василя Жданкіна

На Фейсбуці хвилі скорботи та співчуттів з приводу трагічної смерті кобзаря Василя Жданкіна. «Кличуть кру-кру-кру...» Ух, як він чеканив кожен склад. При чому не навмисно. То була його природня манера виконання.

А загинув на скутері. Просто їхав собі.

Слухайте, люди, я нікому не докоряю, лише роздуми. Але, якщо його любила така хмара прихильників, то чому диски з його піснями не розходилися, як тепленькі пиріжки?

Чому ми згадуємо митця лише, коли з ним щось трапиться? А, де повага за життя?

Люди, ходіть на концерти, купуйте диски і книжки, такі і віртуальні, відвідуйте кінотеатри, купуйте картини... Дайте митцеві пожити. Продемонструйте йому свою повагу. Хай відчує, що потрібний. І тоді віг, поки живий, створить щось ще гарніше.

А Жданкіну вічна пам'ять і дяка за те, що робив.

Чи доживемо до тих часів, коли митця поважатимуть за життя?

Олег УЩЕНКО