реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ
На Чернігівщині почав діяти штаб партизанського руху
17-Бер-14 3983 5.0 2
Від російського кордону, що межує із Чернігівщиною, до Києва у деяких місцях 230-250 кілометрів. Здається, для швидкої їзди автомобілем не так вже й багато. Можна промчати цей шлях за 3-3,5 години. Але… яким це буде шлях для можливих загарбників у краї партизанської слави?

Їдучи у неділю по трасі Чернігів-Новгород-Сіверський, звернув увагу на вириті окопи обіч дороги. Нічого собі! Учора їх не було! Біля одного з мостів, який не можна оминути, їдучи з північних районів Чернігівщини, майже за добу виникла велика оборонна споруда з бетонних блоків, мішків з піску. Як з’ясував, її облаштувала Чернігівська сотня обласної самооборони. Тут багато чернігівців, які впорядковують траншеї, бойові позиції.

Найстаріший серед самооборонівців підполковник запасу Віталій Бажан. Йому – 75. Він коментує побачене мною:

– У разі небезпеки дорога буде повністю заблокована важкими бетонними блоками. Це вже створить перешкоду ворогам. Але у нас є не тільки це у подарунок окупантам.

Справді, бачу в одному видному місці купку гранат.

– Та ні, це їх муляжі, – зазначив заступник начальника штабу чернігівської самооборони Олексій Коновалов. – Ми проводимо зараз навчання молодих хлопців. Вони вчаться, як кидати гранати.

Справді , серед захисників Чернігова і Києва багато молоді, яка ще не була в армії. Сімнадцятирічний Влад Кованьов із села Киселівки.

– Мама тебе відпустила? - запитую.

– Вона переживає, але не заборонила піти сюди…

Як з’ясував, самооборона заготувала багато пляшок із бензином. Майор запасу Станіслав Самойленко пояснив:

– Хоча сучасна броньована техніка й має багато переваг, але у неї є вузьке місце – повітряний забірник. Тому коктейлем Молотова можна буде все-таки зупинити й танк.

У руках кількох самооборонців – справжня зброя. Колишній спецназівець-розвідник Андрій Кудабеков зазначив, що усі користуються тільки дозволеними та зареєстрованими гвинтівками. Цікаво, що Андрій – за національністю казах. А ось Валерій Дворовенко – росіянин, який переїхав з Криму до дружини-чернігівки.

– Я дивуюся, що у Москві щодня говорять про якісь «притесненія» росіян. Це просто безглузда брехня! Я живу серед українців і ніколи мені ніхто не дорікнув за національність.

Учасники самооборони, поки не почалися бойові дії, роздають водіям російських автівок листівки: «Приезжайте к нам. Мы покажем вам нашу красавицу Десну, наши древние православные храмы и монастыри, угостим обедом и выпьем за нашу дружбу по соточке. С желающими можем поговорить о нашей общей истории и о былой дружбе. Только приезжайте без оружия и не на танках. Тех же, кто хочет приехать с оружием, на танке и привезти нам смерть и свой закон, мы тоже готовы встртетить, но встречать будем коктейлем Молотова. Мы против войны и хотим жить в мире со своими соседями! Свой выбор мы уже сделали. Ваш выбор – за вами».

… Як повідомив член штабу національного спротиву Василь Чепурний, на Чернігівщині 16 березня створено штаб партизанського руху і вже почали укомплектовувати усім необхідним три партизанські загони.

Сергій ПАВЛЕНКО, "Голос України"


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:партизанський рух, Україна - Росія, російська окупація, Сергій Павленко


Читайте також



Коментарі (2)
avatar
1
Крути?
А казали, що історія нічому не вчить...
avatar
2
Мне россияне не враги, а друзья и единственная надежда избавиться от хунты,захватившей власть в стране незаконным путем и от банд Яроша с их призывами москаляку на гиляку.РОССИЯ, помоги нам!
avatar