Муха Анни Марківни Шойбес
Мене запросили в телепередачу "Секретний фронт" на каналі ICTV. І хоч передача має шпигунську назву, мова йшла не про боротьбу розвідок і державні таємниці, а про таємниці інші. Інтимні. А якщо точніше, про публічні будинки Києва початку 20 століття. Вони вирішили, що я в Києві - найкращий експерт у всьому, що стосується борделів.
Десять років тому вийшов мій роман "Капелюх Сікорського" , в якому Ігор Сікорський, коли був підлітком, перший інтимний досвід пережив з повією Кароліною Гулій.
Використовуючи свій роман, я мав розповісти про бурхливий розвиток древнього жіночого ремесла в царському Києві і при цьому проаналізувати повість Олександра Купріна "Яма". Зізнаюся, він не належить до моїх улюблених письменників. Але я вирішив сказати все, що думаю про нього.
І ось коли світло було вже виставлено і я почав захоплено розповідати все, що знав про київських повій, у найвідповідальніший момент прилетіла велика жирна муха й почала несамовито дзижчати. На лацкані мого піджака був мікрофончик, а над головою нависала штанга ще з одним мікрофоном.
- Стоп! - закричав оператор.
І вся знімальна група почала ганятися за мухою. Студія була велика, з високою стелею. Відчувши небезпеку, муха сховалась у якомусь закапелку. Настала тиша. Ми зачекали хвилин десять і продовжили зйомки. Мене змусили повторити все, що я говорив до появи мухи. Але я втратив нитку розповіді й почав спочатку. Коли від повій я переходив до кокоток, в студію знову увірвалося знайоме дзижчання, і муха збуджено залітала навколо студійного ліхтаря.
-Виженіть! Виженіть! - істерично верескнув оператор.
Знімальна група вимкнула світло й знову почала полювати на муху, але вона знала, куди ховатися. Студія була велика. Вона знову замовкла, ми знову зробили паузу, увімкнули світло, і зйомки продовжилися.
Коли я дійшов до Купріна, прилетіла муха. Я знову збився з думки й почав спочатку. Вони ще раз вимикали світло, ганялися за мухою і якось довели зйомки до свого логічного завершення.
Коли мене везли додому автомобілем телеканалу, я подумав, що це реінкарнована душа власниці публічного будинку на Великій Ямській Анни Марківни Шойбес зривала зйомки "Секретного фронту". І з цією думкою я добрався до Дарницької площі. В моїй голові все ще дзижчала велика жирна муха.
Володимир ДАНИЛЕНКО
Десять років тому вийшов мій роман "Капелюх Сікорського" , в якому Ігор Сікорський, коли був підлітком, перший інтимний досвід пережив з повією Кароліною Гулій.
Використовуючи свій роман, я мав розповісти про бурхливий розвиток древнього жіночого ремесла в царському Києві і при цьому проаналізувати повість Олександра Купріна "Яма". Зізнаюся, він не належить до моїх улюблених письменників. Але я вирішив сказати все, що думаю про нього.
І ось коли світло було вже виставлено і я почав захоплено розповідати все, що знав про київських повій, у найвідповідальніший момент прилетіла велика жирна муха й почала несамовито дзижчати. На лацкані мого піджака був мікрофончик, а над головою нависала штанга ще з одним мікрофоном.
- Стоп! - закричав оператор.
І вся знімальна група почала ганятися за мухою. Студія була велика, з високою стелею. Відчувши небезпеку, муха сховалась у якомусь закапелку. Настала тиша. Ми зачекали хвилин десять і продовжили зйомки. Мене змусили повторити все, що я говорив до появи мухи. Але я втратив нитку розповіді й почав спочатку. Коли від повій я переходив до кокоток, в студію знову увірвалося знайоме дзижчання, і муха збуджено залітала навколо студійного ліхтаря.
-Виженіть! Виженіть! - істерично верескнув оператор.
Знімальна група вимкнула світло й знову почала полювати на муху, але вона знала, куди ховатися. Студія була велика. Вона знову замовкла, ми знову зробили паузу, увімкнули світло, і зйомки продовжилися.
Коли я дійшов до Купріна, прилетіла муха. Я знову збився з думки й почав спочатку. Вони ще раз вимикали світло, ганялися за мухою і якось довели зйомки до свого логічного завершення.
Коли мене везли додому автомобілем телеканалу, я подумав, що це реінкарнована душа власниці публічного будинку на Великій Ямській Анни Марківни Шойбес зривала зйомки "Секретного фронту". І з цією думкою я добрався до Дарницької площі. В моїй голові все ще дзижчала велика жирна муха.
Володимир ДАНИЛЕНКО
Читайте також |
Коментарі (0) |