Моя нація народжується

Моя нація народжується. Безконтрольна роздача зброї виявилась правильним рішенням.

Моя нація народжується із дівчаток з рожевими рюкзаками, що сьогодні вперше вийшли у патруль. Із хлопців, що звикли пом'якшувати свої удари тренувальними рукавичками, а сьогодні стали жорсткішими, накладаючи джут. Із подружь, що носяться містом з теплими шкарпетками і розчинною кавою, та намагаються зберегти холодний розум. Із дівчат, які ховають у дуту куртку пістолет чи гранату і йдуть обдивитися сусідні квартали. Із доцентів, що крізь товсті лінзи окулярів вдивляються у темінь парків і пусті вулиці. Із ветеранів Донецької війни, що вчать правилам прицілювання хлопчаків у коротеньких штанцях і різних шкарпетках, формують команди важких піхотних озброєнь і сьорбають чай, вслухаючись у звуки прильотів. Із дизайнерів та айтішників, які вже почали хижо спостерігати як з вулиць прибирають трупи мск і місцевих зрадників. Із прорабів і малярів, що вчаться розрізняти звук "Граду" та міномета.

Моя нація народжується не з мудрствувань "публічних інтелектуалів" і "культурних менеджерів", не з мрій демократів і лібералів. Вона народжується з нічних міських боїв, розуміння цінності підсумка-аптечки, холоду нічного чергування і крові героїв на асфальті.

Мою націю ненависть вчить любові. І в моєї нації "повернись живим" такими змінилось на "тільки перемога". Це народження нового геополітичного хижака.

Олексій БЕШУЛЯ