Місто мертвих

Наблизившись до Яцевого, у першу чергу помічаєш ряди квіткарів, що жваво продають пластмасові квіти, вінки.
— Ціни на квіти найрізноманітніші, починаючи від одної гривні, — розповідає продавець Ольга Яковець. — Перед поминальними днями цін на них ми не піднімаємо, бо товаром торгуємо постійно, і нам це невигідно.
— І скільки ви заробляєте на них? – цікавлюся я у продавчині.
— На життя вистачає.
Каже, що податків платить 150 гривень на місяць.

Дещо пізніше, на іншому кінці могилок, зустрічаю бабусю в кедах, що потрошить старі вінки на смітнику. З них вона висмикує яскраві квіти.

«Пенсія у мене маленька, а тут маю дві могили – чоловіка та зовиці, — пояснила мені старенька. — Кожен вінок коштує гривень 50. Таких грошей у мене немає, а чого буде добро пропадати? Я от зараз цю красу на могили й віднесу».
Цієї весни до традиційних клопотів додалися ще й нові. Чимало свіжих могил, що були викопані цієї зими, попровалювалися. Причина – величезна кількість снігу . Тож багацько людей, мов ті мурахи, копали на довколишніх полях глину й несли її на «свої» могили.
У самому кінці кладовища зустріли міліціонера, який охороняє законність і порядок на цій території, що в якихось своїх справах ходив до гробарів. З недовгого спілкування з ним з’ясувалось, що роботи у нього вистачає, а в поминальні дні на кладовищі будуть знаходитися ще додаткові підрозділи, очікується прибуття до 200 000 осіб. Дивним є інший факт: охоронець порядку по території цвинтаря переміщується на двох ногах. І як він устигає? Можливо, варто було б розглянути питання про купівлю йому якогось транспорту, наприклад мопеда.

В одному секторі гробарі копають могили ковшем екскаватора, а потім їх підрівнюють вже лопатами. В іншому секторі, де могили вже заброньовані, все робиться вручну, щоби не зіпсувати сусідніх місць поховань. На запитання, чи отримують вони щось від вдячних людей, категорично відповіли, що тільки заробітну плату від комбінату. Протее, поспілкувавшись із громадянами, я почув іншу версію: родичі покійного наділяють їм якийсь могорич. Тут думки розійшлися: одні стверджували, що гробокопачам належить давати спиртне та закуску, «бо так прийнято», інші стверджували, що вони цього вже не беруть, а приймають подяку лише грошима.

Центр адміністративного життя кладовища Яцево знаходиться у магазині «Ритуальні послуги», на порозі якого лежить життєствердний гумовий килимок «Ласкаво просимо». Тут можна домовитися про місце, вибрати і придбати все, що потрібно для церемонії поховання. Пам’ятник можна замовити від 888 гривень, гранітний — починаючи із 5 000 гривень, загалом понад 50 найменувань, оформлення документів на могилу — 291 гривня. Ціна на дерев’яні хрести — 125 гривень. Поширеним явищем, особливо на нових могилах, є встановлення дерев’яних «тумбочок», на яких написано, хто похований, проте без жодної релігійної символіки.

До речі, на Яцевому панує російська мова, принаймні саме російською написано переважну більшість фотомедальйонів, пам’ятних табличок.
Мою увагу привернуло з десяток могил, на яких встановлено «тумбочки». Це виявилися могили перепохованих солдат, яких знаходять пошукові загони. Дві жінки підійшли до них і поклали біля могил цукерки. «І мій батько так десь лежить, невідомо де», — мовила одна з жінок.
Олександр ЯСЕНЧУК