Минуть зони, встановлені слугами...
Прийде час і антиконституційні обмеження будуть скасовані. Дасть Бог, ми відновимо свої права – і невакциновані, і вакциновані. Я не помилився: і вакциновані теж. Наприклад, не витягувати запопадливо вакцинний сертифікат на вимогу поліції чи якогось вахтера. Щоб мати змогу зайти в магазин, транспорт чи на роботу. Або завести дитину на тренування чи гурток.
Але ненависть, яку режим Зеленського посіяв між людьми, збережеться і ще довго буде отруювати життя українців. Бо те, що зараз відбувається, поза межею. І прокльони опонента, і брехня, і цькування, і лайка, і приниження, і злорадство з чужої хвороби чи смерті, і надмірна пиндючливість, і стукацтво, і... І воно так просто не мине. Лишиться глибока образа у мільйонів людей. Яку важко буде переступити.
А, можливо, я – оптиміст і так не буде. І QR-коди залишаться навіть після завершення епідемії. Як ознака статусу. Який надає привілеї. Хоча які то привілеї? Так, люта гризня, щоб задовільнити елементарні потреби в нових – кольорових – зонах. Встановлених "слугами".
Хто його знає, як воно буде. Зараз важливо пам'ятати, що страх померти – не привід перестати бути людиною. Або переступити через дружбу. Чи обмовити приятеля, який став опонентом. Бо незчуємося, як читатимемо цицеронівське "кожному своє" на воротах нашого спільного останнього притулку. І вакциновані, і невакциновані.
Андрій МОХНИК
Але ненависть, яку режим Зеленського посіяв між людьми, збережеться і ще довго буде отруювати життя українців. Бо те, що зараз відбувається, поза межею. І прокльони опонента, і брехня, і цькування, і лайка, і приниження, і злорадство з чужої хвороби чи смерті, і надмірна пиндючливість, і стукацтво, і... І воно так просто не мине. Лишиться глибока образа у мільйонів людей. Яку важко буде переступити.
А, можливо, я – оптиміст і так не буде. І QR-коди залишаться навіть після завершення епідемії. Як ознака статусу. Який надає привілеї. Хоча які то привілеї? Так, люта гризня, щоб задовільнити елементарні потреби в нових – кольорових – зонах. Встановлених "слугами".
Хто його знає, як воно буде. Зараз важливо пам'ятати, що страх померти – не привід перестати бути людиною. Або переступити через дружбу. Чи обмовити приятеля, який став опонентом. Бо незчуємося, як читатимемо цицеронівське "кожному своє" на воротах нашого спільного останнього притулку. І вакциновані, і невакциновані.
Андрій МОХНИК
Читайте також |
Коментарі (0) |