"Метелиця" ще попереду...
Дивовижно, але тепер від вислову "Шевченківське свято" усіма начебто просто тіпає -- нецікаво, несучасно, треба нам нових якихось підходів. Може, й треба, але...
У кінці 19 ст. Петербурзька громада, наприклад, проводила щорічно панахиду за Шевченком у Казанському соборі й вечорниці, на яких співав Шаляпін, танцювали козачка і метелицю всі охочі від 24.30 до 3 години ночі. Син Житецького Гнат описував ці вечорниці в листах до своєї матері протягом кількох років. На вечорницях у 1899 р. було 1 300 осіб, при цьому кожен купив квиток, було зібрано пожертв 1650 руб. Шевченківські свята були синонімом не тільки нашого національного самоусвідомлення, а й центром товариського життя.
Для Шевченківського свята насправді потрібно лише одне -- почуватися українцем, радіти цьому, відчути потребу згадати нашого батька, дуже світлого, людяного, іронічного й непоступливого. Шкода, що нині ніхто вже не танцює метелицю, але все ще попереду.
Роксана ХАРЧУК
У кінці 19 ст. Петербурзька громада, наприклад, проводила щорічно панахиду за Шевченком у Казанському соборі й вечорниці, на яких співав Шаляпін, танцювали козачка і метелицю всі охочі від 24.30 до 3 години ночі. Син Житецького Гнат описував ці вечорниці в листах до своєї матері протягом кількох років. На вечорницях у 1899 р. було 1 300 осіб, при цьому кожен купив квиток, було зібрано пожертв 1650 руб. Шевченківські свята були синонімом не тільки нашого національного самоусвідомлення, а й центром товариського життя.
Для Шевченківського свята насправді потрібно лише одне -- почуватися українцем, радіти цьому, відчути потребу згадати нашого батька, дуже світлого, людяного, іронічного й непоступливого. Шкода, що нині ніхто вже не танцює метелицю, але все ще попереду.
Роксана ХАРЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |