Мартін Скорсезе про Довженка
Сьогодні весь вечір мені пересилають це прекрасне відео, де видатний американський кінорежисер Мартін Скорсезе говорить пристрасні слова про одного з найвідоміших укр.режисерів Олександра Довженка. Я втішена і зворушена!..
Проте маю повідомити, що розрахувалась з музею, що, звісно, не відміняє мого ставлення до митця. 6 років я пропрацювала у музеї Довженка. Біографію режисера вивчила хай і не достеменно, проте якомога вичерпно, до глибокої емпатії, до сновидінь, як би це по-дурному не звучало, сни з Довженком...
Я зовсім не з тих "залізних леді", які "від лютого не плачуть", я плакала багато - коли стрічка рясніла згвалтованими людьми, загиблим мирним населенням, героїзмом захисників і простих українців, коли були перемоги і звільнені території, а ще плакала над щоденниками Довженка, актуальність яких лише посилилась у 2022-му, бо ті ж згорьовані міста і села, про які він писав у Другу світову, нині знову горять, ніби історія зробила пекельне коло і волає про переосмислення.
У мене багато спогадів про людей, що бували в музеї. Про їхній шлях до Довженка. Про сльози, коли вони глибше пізнавали біографію митця. Про іноземців, які слухали екскурсію з великою цікавістю, дивуючись і емпатуючи. Переконана глибоко, що ренесанс Довженківської творчості ще попереду, а не вже позаду.
І коли деякі недалекі називають митця то запроданцем, то пристосуванцем, а в останньому "народному псевдоопитуванні" його рейтинг опустили на 89 місце, нижче від Януковича і Ахметова, дуже хочеться поспівчувати тим нещасним і показати, зокрема, це відео, де американець краще розуміється на драмі творчої особистості в радянському союзі, ніж деякі з нас.
А ще послухайте, як вітають ім'я Довженка! Дуже класно.https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD+%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%B7%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&tbm=isch&ved=2ahUKEwjuyYDIi-n7AhVXBxAIHcJwBrkQ2-cCegQIABAA&oq=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD+%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%B7%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&gs_lcp=CgNpbWcQDDoECAAQQzoFCAAQgAQ6CAgAEIAEELEDOgoIABCxAxCDARBDOgYIABAIEB46BwgAEIAEEBg6BAgAEB5QAFjhOWCbRmgAcAB4AYABlAWIAe4mkgEMNS4xNi41LjEuMC4xmAEAoAEBqgELZ3dzLXdpei1pbWewAQDAAQE&sclient=img&ei=aFuRY-71AdeOwPAPwuGZyAs&bih=602&biw=1366&hl=uk#imgrc=mHT7BH5TPa8hjM
Гордісно!
Ольга ЯРМУШ
Проте маю повідомити, що розрахувалась з музею, що, звісно, не відміняє мого ставлення до митця. 6 років я пропрацювала у музеї Довженка. Біографію режисера вивчила хай і не достеменно, проте якомога вичерпно, до глибокої емпатії, до сновидінь, як би це по-дурному не звучало, сни з Довженком...
Я зовсім не з тих "залізних леді", які "від лютого не плачуть", я плакала багато - коли стрічка рясніла згвалтованими людьми, загиблим мирним населенням, героїзмом захисників і простих українців, коли були перемоги і звільнені території, а ще плакала над щоденниками Довженка, актуальність яких лише посилилась у 2022-му, бо ті ж згорьовані міста і села, про які він писав у Другу світову, нині знову горять, ніби історія зробила пекельне коло і волає про переосмислення.
У мене багато спогадів про людей, що бували в музеї. Про їхній шлях до Довженка. Про сльози, коли вони глибше пізнавали біографію митця. Про іноземців, які слухали екскурсію з великою цікавістю, дивуючись і емпатуючи. Переконана глибоко, що ренесанс Довженківської творчості ще попереду, а не вже позаду.
І коли деякі недалекі називають митця то запроданцем, то пристосуванцем, а в останньому "народному псевдоопитуванні" його рейтинг опустили на 89 місце, нижче від Януковича і Ахметова, дуже хочеться поспівчувати тим нещасним і показати, зокрема, це відео, де американець краще розуміється на драмі творчої особистості в радянському союзі, ніж деякі з нас.
А ще послухайте, як вітають ім'я Довженка! Дуже класно.https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD+%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%B7%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&tbm=isch&ved=2ahUKEwjuyYDIi-n7AhVXBxAIHcJwBrkQ2-cCegQIABAA&oq=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD+%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%B7%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&gs_lcp=CgNpbWcQDDoECAAQQzoFCAAQgAQ6CAgAEIAEELEDOgoIABCxAxCDARBDOgYIABAIEB46BwgAEIAEEBg6BAgAEB5QAFjhOWCbRmgAcAB4AYABlAWIAe4mkgEMNS4xNi41LjEuMC4xmAEAoAEBqgELZ3dzLXdpei1pbWewAQDAAQE&sclient=img&ei=aFuRY-71AdeOwPAPwuGZyAs&bih=602&biw=1366&hl=uk#imgrc=mHT7BH5TPa8hjM
Гордісно!
Ольга ЯРМУШ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |