Ломоносов: міф
19 листопада 1711 року народилася людина, яка досі є одним з фетишів московської пропаганди. Спитай будь-якого росіянина хто найвидатніший російський вчений і він, навіть у стані важкого алкогольного сп'яніння від бояришника серед глупої ночі відреагує миттєво: Михайло Ломоносов!
Але правда зовсім інша.
По життю це був алкоголік, дебошир, невіглас і підлабузник, який зробив собі кар`єру, пишучи бездарні оди (це такі хвалебні вірші) сильним миру цього, випрошуючи у них гроші та посади. Міг без мила пролізти всюди, приписуючи собі чужі заслуги й крадучи чужі думки та з розумним видом несучи феєричну маячню.
Але з нього московська пропаганда (особливо це вже було за часів товариша Сталіна) зробила "основоположника російської науки", який в багатьох царинах винайшов… А й справді - які ж наукові відкриття зробив Ломоносов?
Відкрив Закон збереження маси? Це міф, що його збацали радянські пропагандисти. Просто в одному листі Ломоносов переказав древніх мислителів Демокрита та Лукреція Кара. Для Ломоносова їхні думки були одкровенням. А наукове формулювання закону дав французький хімік Антуан Лавуазьє. Більше того, у власноруч складеному Ломоносовим списку своїх робіт цей закон не значиться.
А молекулярно-кінетична теорія газів? Це ж він її розробив! Ніт, це брехня! Уперше її висловив Данієль Бернуллі 1738 року, а потім - Жорж-Луї Лесаж. А Ломоносов лише переспівував їхні думки. Та і як він міг щось відкрити у цій царині, якщо математики не знав?
Кажуть, а от гірнича справа - отам Ломоносов розвернувся! Видатним геологом був! Розвернувся так розвернувся - видав конспект лекцій, які слухав у Німеччині, за власні роботи.
А от мозаїки! Він же ж мозаїки на росії робив! До нього ніхто цього постигнути не міг. Насправді мозаїку привіз Ломоносову в подарунок один з його покровителів граф Третьяков з Італії. Ломоносов загорівся налагодити її виробництво на росії. Вибив у імператриці величезні кошти, шмат землі, кріпаків і... нічого. Пшик.
А були й зовсім цікаві історії. Якось Ломоносову бахнуло в голову, що Льодовитий океан на широтах північніше 80 паралелі вільний від криги бо вона, бачте тане під час довгого полярного дня. І тому можна відкрити шлях через Північний Льодовитий океан з росії в... Індію. Хоча б на карту поглянув.
Завдяки впливу при дворі (а як же ж - перший російський "вчений") отримав гроші на дві експедиції. Звісно, кораблі стикнулися з крижаним масивом. Але винним був не Ломоносов зі своїми утопічними ідеями, а морський офіцер Василь Чічагов, якому наказали командувати тією авантюрною експедицією.
Історія зі стрімким таненням криги а Арктиці під час полярного дня стає пікантнішою, якщо згадати, що Ломоносов народився й жив в Архангельську, серед поморів, які точно знали де, як, коли і наскільки тане крига. Якби він про шлях до Індії через Арктику бовкнув при батькові, той точно б відходив його віжками аби не молов дурні і не ганьбив його.
Про "дослідження" Ломоносова в царині історії взагалі помовчимо. Там у нього все дуже ґрунтовно і головне - аргументовано. Зате горлянку мав залізну - репетував що іноземні вчені усі негідники й затирають його, геніального, бо він "русский".
Такий от "вчений". Класичний недоучка і як усякий недоучка, дуже високої думки про себе. Під кінець життя він охамів настільки, що нажирався горілкою до свинячого вереску, у такому стані вдирався до Академії Наук і гамселив там усіх підряд, кого бачив. За що? А просто так - тому що "все сволочи". За зросту два метри і кулаках, розміром як кавун, це було йому неважко.
Саме кулаки, крім підлабузницьких віршів до начальства та сталевої горлянки й були другим вагомим "науковим" аргументом цієї людини.
Павло БОНДАРЕНКО
Але правда зовсім інша.
По життю це був алкоголік, дебошир, невіглас і підлабузник, який зробив собі кар`єру, пишучи бездарні оди (це такі хвалебні вірші) сильним миру цього, випрошуючи у них гроші та посади. Міг без мила пролізти всюди, приписуючи собі чужі заслуги й крадучи чужі думки та з розумним видом несучи феєричну маячню.
Але з нього московська пропаганда (особливо це вже було за часів товариша Сталіна) зробила "основоположника російської науки", який в багатьох царинах винайшов… А й справді - які ж наукові відкриття зробив Ломоносов?
Відкрив Закон збереження маси? Це міф, що його збацали радянські пропагандисти. Просто в одному листі Ломоносов переказав древніх мислителів Демокрита та Лукреція Кара. Для Ломоносова їхні думки були одкровенням. А наукове формулювання закону дав французький хімік Антуан Лавуазьє. Більше того, у власноруч складеному Ломоносовим списку своїх робіт цей закон не значиться.
А молекулярно-кінетична теорія газів? Це ж він її розробив! Ніт, це брехня! Уперше її висловив Данієль Бернуллі 1738 року, а потім - Жорж-Луї Лесаж. А Ломоносов лише переспівував їхні думки. Та і як він міг щось відкрити у цій царині, якщо математики не знав?
Кажуть, а от гірнича справа - отам Ломоносов розвернувся! Видатним геологом був! Розвернувся так розвернувся - видав конспект лекцій, які слухав у Німеччині, за власні роботи.
А от мозаїки! Він же ж мозаїки на росії робив! До нього ніхто цього постигнути не міг. Насправді мозаїку привіз Ломоносову в подарунок один з його покровителів граф Третьяков з Італії. Ломоносов загорівся налагодити її виробництво на росії. Вибив у імператриці величезні кошти, шмат землі, кріпаків і... нічого. Пшик.
А були й зовсім цікаві історії. Якось Ломоносову бахнуло в голову, що Льодовитий океан на широтах північніше 80 паралелі вільний від криги бо вона, бачте тане під час довгого полярного дня. І тому можна відкрити шлях через Північний Льодовитий океан з росії в... Індію. Хоча б на карту поглянув.
Завдяки впливу при дворі (а як же ж - перший російський "вчений") отримав гроші на дві експедиції. Звісно, кораблі стикнулися з крижаним масивом. Але винним був не Ломоносов зі своїми утопічними ідеями, а морський офіцер Василь Чічагов, якому наказали командувати тією авантюрною експедицією.
Історія зі стрімким таненням криги а Арктиці під час полярного дня стає пікантнішою, якщо згадати, що Ломоносов народився й жив в Архангельську, серед поморів, які точно знали де, як, коли і наскільки тане крига. Якби він про шлях до Індії через Арктику бовкнув при батькові, той точно б відходив його віжками аби не молов дурні і не ганьбив його.
Про "дослідження" Ломоносова в царині історії взагалі помовчимо. Там у нього все дуже ґрунтовно і головне - аргументовано. Зате горлянку мав залізну - репетував що іноземні вчені усі негідники й затирають його, геніального, бо він "русский".
Такий от "вчений". Класичний недоучка і як усякий недоучка, дуже високої думки про себе. Під кінець життя він охамів настільки, що нажирався горілкою до свинячого вереску, у такому стані вдирався до Академії Наук і гамселив там усіх підряд, кого бачив. За що? А просто так - тому що "все сволочи". За зросту два метри і кулаках, розміром як кавун, це було йому неважко.
Саме кулаки, крім підлабузницьких віршів до начальства та сталевої горлянки й були другим вагомим "науковим" аргументом цієї людини.
Павло БОНДАРЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |