Левко Лук'яненко:" Господь звів докупи моє свято з державним"
В газеті "День" наш земляк, "український Нельсон Мандела", Надзвичайний і Повноважний Посол України, співавтор Акту про незалежність Левко Лук'яненко поділився оцінками сьогоднішньої політичної ситуації та поглядом на перспективи.
— День проголошення незалежності 24 серпня 1991 року — надзвичайно важлива дата в історії України. У ХІІІ столітті Україна втратила незалежність, бо татаро-монгольська навала розбила Українську державу. Від ХІІІ до ХХ століття, тобто цілих сім століть українська нація боролася за відродження своєї державності. У різні періоди ця боротьба досягала більших чи менших успіхів, але, в принципі, Україна як держава не існувала на всій етнічний території. 24 серпня 1991 року українська нація таки поставила величезний знак оклику, досягнувши того, за що боролася протягом попередніх семи століть.
Це — непересічна дата, величезне свято, значне досягнення. Саме від нього розпочинається нова доба в історії України — час розвитку уже незалежної держави, і тому зараз ми стикаємося з певними труднощами під час її будівництва. Але це спорудження нового, свого, національного дому. Мабуть, це найважливіший національний день та найбільше досягнення борців за українську незалежність
Що ж до мене особисто, то, гадаю, Господь Бог, можливо, віддячив за мою послідовність у боротьбі за незалежність і звів докупи День народження суверенної України із моїм днем народженням. Звісно, для мене це — неабияка честь.
— А з яким настроєм ви зустрічатимете 22-гу річницю української незалежності?
— Я є трохи істориком, трохи — філософом, тому чудово розумію, що, перебуваючи 340 років під окупацією чужої і жорстокої російської влади, українська нація багато чого втратила. За 22 роки просто неможливо подолати всі наслідки антиукраїнської діяльності. Трансформаційні процеси, які відбуваються зараз, є закономірними.
Звісно, хотілося б, щоб ми швидше піднімалися, відроджували свою мову, культуру, традиції, але цей процес не є швидкоплинним. Для того, щоб людина здобула атестат зрілості, їй потрібно вчитися 11 років. Для того ж, щоб змінити людський світогляд, необхідно набагато більше часу. Україна природно рухається до свого поступового відродження.
Юлія ЛУЧИК, «День»
— День проголошення незалежності 24 серпня 1991 року — надзвичайно важлива дата в історії України. У ХІІІ столітті Україна втратила незалежність, бо татаро-монгольська навала розбила Українську державу. Від ХІІІ до ХХ століття, тобто цілих сім століть українська нація боролася за відродження своєї державності. У різні періоди ця боротьба досягала більших чи менших успіхів, але, в принципі, Україна як держава не існувала на всій етнічний території. 24 серпня 1991 року українська нація таки поставила величезний знак оклику, досягнувши того, за що боролася протягом попередніх семи століть.
Це — непересічна дата, величезне свято, значне досягнення. Саме від нього розпочинається нова доба в історії України — час розвитку уже незалежної держави, і тому зараз ми стикаємося з певними труднощами під час її будівництва. Але це спорудження нового, свого, національного дому. Мабуть, це найважливіший національний день та найбільше досягнення борців за українську незалежність
Що ж до мене особисто, то, гадаю, Господь Бог, можливо, віддячив за мою послідовність у боротьбі за незалежність і звів докупи День народження суверенної України із моїм днем народженням. Звісно, для мене це — неабияка честь.
— А з яким настроєм ви зустрічатимете 22-гу річницю української незалежності?
— Я є трохи істориком, трохи — філософом, тому чудово розумію, що, перебуваючи 340 років під окупацією чужої і жорстокої російської влади, українська нація багато чого втратила. За 22 роки просто неможливо подолати всі наслідки антиукраїнської діяльності. Трансформаційні процеси, які відбуваються зараз, є закономірними.
Звісно, хотілося б, щоб ми швидше піднімалися, відроджували свою мову, культуру, традиції, але цей процес не є швидкоплинним. Для того, щоб людина здобула атестат зрілості, їй потрібно вчитися 11 років. Для того ж, щоб змінити людський світогляд, необхідно набагато більше часу. Україна природно рухається до свого поступового відродження.
Юлія ЛУЧИК, «День»
Читайте також |
Коментарі (0) |