Козаки і кріпаки через століття, або Де виникають повстання?
Вже казав, що люблю краєзнавчу літературу - у ній більше правди, непідігнаної під стандарти професійних істориків, які досі взоруються на Московію, хоча самі в цьому признаться не сміють...
Що я дізнався нового з книги Анатолія Науменка "Історія населених пунктів Корюківського району Чернігівської області", яку купив у Корюківці?
1. Там, де були козацькі села - був опір радянському режиму, а в кріпацьких швидше йшли до красних (приклад Гарнієра). Так у містечку Олександрівці 1931 року викрито антикомуністичну повстанську (!) організацію "Партія "Вільне козацтво". Не дивно, що навіть у совєтський час діяла Покровська церква. Бо козаки становили переважну більшість населення Олександрівки, а навколо були хутори козацької старшини.
Так ось - в повстанській організації було 130 осіб! На чолі - розкуркулений селянин Мосол, що втік із заслання, та офіцер царської армії Заборовський. Ставилося завдання збройного повстання і незалежної України! О! Їх засудили, але ще й наступного року було виявлено 10 повстанців.
2. У Каруковці (так вона звалася спершу) жили більше півтисячі євреїв - хасидів, які туди переселилися слідом за братами Бродськими, які купили тут цукровий завод. Відтак дві третини пивних і винних лавок, чайних тощо стали належати євреям. А в Холмах - всі їм належали. Лазар Бродський виділяв кошти на лікарню, школу, церкву, але ...вираховував їх із зарплат робітників. Щоправда, утримував православного попа і іудейського раввина, платячи їм обом по 70 рублів. Автор сумлінно фіксує всі єврейські родини у всіх селах, але при цьому вимушено зауважує: "Що характерно, євреї у колгоспі довго не затрималися...". До комуни теж - скажімо, у єврейському селі Бречі євреї займалися торгівлею і ремеслом, а землю здавали в оренду українцям.
3. Під час німецької окупації переважна більшість чоловіків вступали у поліцію добровільно, бо мали зло на комуністів. А партизанські командири жили весело, як свідчить Балицький. Через дії партизан мадярами та німцями було знищено цілі села і селян - скажімо, у Рейментарівці. Не дивно, що, скажімо, із Тютюнниці у партизани пішли двоє, а в поліцію - 14.
3. Автор, там, де знаходить якісь дані, фіксує про період УНР, про нечисленні тут осередки "Просвіти" (кріпацькі села, кажу ж!), але загалом цей період поданий слабо. Бо нема даних? Цікаво було почитати про загони отаманів Петренка і Луки Рака, останній з яких і до моєї Авдіївки доходив, про "Просвіту" у Забарівці, Тютюнниці, Сядрині і Перелюбі, про активний повстанський рух у Охрамієвицькій волості (теж козацьке село), про Святодухівську церкву, з якої склали ...райком комуністів. В Охрамієвичах селяни хотіли назвати колгосп "Ніде дітися" - молодці. Біля Перелюба діяли повстанські загони Момота і Дуди.
4. За часів Кучми влада скрізь, не тільки в моїй Авдіївці, подавала брехливі дані про кількість жертв Голодомору - скажімо, в мене в селі офіційно назвали дві особи, коли тільки два моїх прадіди з голоду померли і у списку не вони. Так ось і в Савинках сільрада подала 4 прізвищ виморених голодом, тоді як за даними свідка таких у селі було 200 людей.
5. У більшості сіл Корюківської ОТГ закрито бібліотеки. Земства відкривали, а тепер закрили. Хай люди тупіють, нашо ті книжки!
...Наразі щиро дякую Анатолію Науменку за важливу працю.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Що я дізнався нового з книги Анатолія Науменка "Історія населених пунктів Корюківського району Чернігівської області", яку купив у Корюківці?
1. Там, де були козацькі села - був опір радянському режиму, а в кріпацьких швидше йшли до красних (приклад Гарнієра). Так у містечку Олександрівці 1931 року викрито антикомуністичну повстанську (!) організацію "Партія "Вільне козацтво". Не дивно, що навіть у совєтський час діяла Покровська церква. Бо козаки становили переважну більшість населення Олександрівки, а навколо були хутори козацької старшини.
Так ось - в повстанській організації було 130 осіб! На чолі - розкуркулений селянин Мосол, що втік із заслання, та офіцер царської армії Заборовський. Ставилося завдання збройного повстання і незалежної України! О! Їх засудили, але ще й наступного року було виявлено 10 повстанців.
2. У Каруковці (так вона звалася спершу) жили більше півтисячі євреїв - хасидів, які туди переселилися слідом за братами Бродськими, які купили тут цукровий завод. Відтак дві третини пивних і винних лавок, чайних тощо стали належати євреям. А в Холмах - всі їм належали. Лазар Бродський виділяв кошти на лікарню, школу, церкву, але ...вираховував їх із зарплат робітників. Щоправда, утримував православного попа і іудейського раввина, платячи їм обом по 70 рублів. Автор сумлінно фіксує всі єврейські родини у всіх селах, але при цьому вимушено зауважує: "Що характерно, євреї у колгоспі довго не затрималися...". До комуни теж - скажімо, у єврейському селі Бречі євреї займалися торгівлею і ремеслом, а землю здавали в оренду українцям.
3. Під час німецької окупації переважна більшість чоловіків вступали у поліцію добровільно, бо мали зло на комуністів. А партизанські командири жили весело, як свідчить Балицький. Через дії партизан мадярами та німцями було знищено цілі села і селян - скажімо, у Рейментарівці. Не дивно, що, скажімо, із Тютюнниці у партизани пішли двоє, а в поліцію - 14.
3. Автор, там, де знаходить якісь дані, фіксує про період УНР, про нечисленні тут осередки "Просвіти" (кріпацькі села, кажу ж!), але загалом цей період поданий слабо. Бо нема даних? Цікаво було почитати про загони отаманів Петренка і Луки Рака, останній з яких і до моєї Авдіївки доходив, про "Просвіту" у Забарівці, Тютюнниці, Сядрині і Перелюбі, про активний повстанський рух у Охрамієвицькій волості (теж козацьке село), про Святодухівську церкву, з якої склали ...райком комуністів. В Охрамієвичах селяни хотіли назвати колгосп "Ніде дітися" - молодці. Біля Перелюба діяли повстанські загони Момота і Дуди.
4. За часів Кучми влада скрізь, не тільки в моїй Авдіївці, подавала брехливі дані про кількість жертв Голодомору - скажімо, в мене в селі офіційно назвали дві особи, коли тільки два моїх прадіди з голоду померли і у списку не вони. Так ось і в Савинках сільрада подала 4 прізвищ виморених голодом, тоді як за даними свідка таких у селі було 200 людей.
5. У більшості сіл Корюківської ОТГ закрито бібліотеки. Земства відкривали, а тепер закрили. Хай люди тупіють, нашо ті книжки!
...Наразі щиро дякую Анатолію Науменку за важливу працю.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |