Коти війни

Знайомтеся: це Соня. Розумна, охайна, чепурна, красуня і просто мешканка Слов'янська. А точніше, господарка квартири, де мені довелося часто жити і працювати у 2014-17 роках.

Це зараз вона на знімках у анфас та профіль, а раніше дуже не любила фотографуватися. Адже під час тимчасової окупації міста Соня від пострілів та вибухів за вікнами почала втрачати не тільки апетит, а й свою шикарну зачіску. А коли господарі виїхали з нею за межі Слов'янська, самопочуття кішки, яка досі ніколи не залишала свою оселю, взагалі погіршилося.

Втім, після повернення додому Соня поступово оклигала, бо господарка активно лікувала її народними і водночас дещо непопулярними і трохи антикотячими засобами... Тепер кішка знову дуже гарна пані!

Проте все ж якось помітив наступний цікавий момент. На кухні, де вона щодня неодноразово снідає, кілька разів обідає, частенько вечеряє чи просто приходить позаглядати до миски, стоїть телевізор. Так от: тільки там починають транслювати новини, до яких ми прислухаємося, Соня опускає голову і підтюпцем біжить звідси у якийсь закуток - своє хатнє котяче телевізоросховище. Схоже, у неї досі зберігається страх перед "ящиком", який навесні 2014-го приніс лихі звістки про початок жахіття, якому досі не видно ні кінця, ні краю. Ні для людей, ні для хатніх і вуличних котів, ні для всього живого...

Павло КУЩ