Комплекс зрадофілії

Не називатиму прізвищ - ті, про кого пишу, себе й так впізнають. Обидва час від часу виступають то проти Руху, то про те, як все в Україні погано... Та й не одні вони такі.

Випадок перший. Він був безвісним журналістом районної газети, яку в народі називали брехунцем. Розвал Союзу, злидні і - практично валявся в лісопосадках. Підібрав його агроолігарх, тепер він у нього заступникує із величезним, як для райцентру, і навіть немалим, як для Києва, жалуванням.

А мені пише - мовляв, прорухали Україну! Це так коментує світлину делегацію від Чернігівщини на Всеукраїнському з'їзді Товариства української мови імені Т.Шевченка десь початку 90-х. Це ж хто прорухав із там зображених - професор Погрібний, земляк, до речі, цього безвісного? Чи Валерій Сарана - перший голова чернігівського Руху? Чи письменниця Валентина Мастєрова, яку читає вся Україна? Чи виконроби Олексій Івченко і Анатолій Лащевський?

До речі, цей журналіст ніколи не виявляв своєї хоч мінімальної участі в тому ж Русі чи "Просвіті", але хватає совісті щось мовкати на Україну.

Випадок другий. Суддя, що також щось бемкнув про патріотів, які прос... Україну. Оскільки розмова була в контексті похорон Валерія Сарани, я тоді промовчав. А тепер скажу - якби не такі, як Сарана, то не мав би рядовий суддя, без стажу, 34 тисячі зарплати. А цей, зі стажем, певно, має значно більше. Отак ми "прорухали Україну" - хоч би помовчав, рахуючи отримані від України гроші!.

...Цікаво, що патріотами України завжди є люди небагаті, а зрадниками якраз багатії. І насправді все просто - як каже Святе Письмо, серце ваше там, де скарби ваші. У багатих серце в грошах, а у небагатих - в Україні. Скарби бо в нас різні.

Василь ЧЕПУРНИЙ