Комісара Руднєва знищили енкаведисти
9 вересня виповнилося 95 років з дня народження Петра Овсійовича Брайка - Героя Радянського Союзу партизана з'єднання Ковпака-Руднєва, котрий половину свого життя поклав на пошуки правди про загибель свого командира, Семена Васильовича Руднєва. БРАЙКО Петро Овсійович – активний учасник партизанського руху на території України у 1941-1945 рр., Герой Радянського Союзу (1944), полковник (1959).
Народився 09.09.1919 р. в с. Митченки Бахмацького р-ну Чернігівської обл. у багатодітній селянській родині, українець. Член ВКП(б) з 1942 р.
У 1933 р. залишився без батька, який помер від голоду. Після закінчення 7 класів, у 1934 р. вступив до Конотопського педагогічного технікуму, який закінчив у 1937 р. Працював вчителем у с. Велика Кісниця Ямпільського р-ну Вінницької обл. В РСЧА з 1938 р.
У 1940 р. по закінченню Московського військово-технічного прикордонного училища зв’язку ім. Менжинського НКВС СРСР відряджений до м. Львова у розпорядження Західного прикордонного округу. Службу проходив на 13-й заставі 97-го прикордонного загону. З червня по жовтень 1941 р. перебував у в складі 4 мсп ВВ НКВС, брав участь в обороні Києва. У лютому 1942 р., після втечи з полону, потрапив до Путивльського партизанського загону С.А. Ковпака. Учасник Карпатського та інших рейдів. У 1944 р. призначений командиром 3-го полку 1-ї УПД. Учасник Сталінського, Карпатського та Львівсько-Варшавського рейдів У квітні 1945 р. за клопотанням УШПР та ЦК КП(б)У був зарахований слухачем Військової академії ім. Фрунзе.
У 1948 р. уже вдало складав випускні екзамени, однак 18 вересня, за тиждень до закінчення академії, за сфальсифікованим звинуваченням був заарештований органами НКВС та засуджений Особл. суд. засід. за ст. 58-10, ч. 1 до 10 років виправно-трудових таборів (1949). На допитах від нього вимагали “компромат” на Вершигору, Ковпака, Строкача і навіть на маршала Жукова.
У серпні 1953 р. звільнений і повністю реабілітований. У січні 1954 р. повторно зарахований слухачем Військової академії ім. Фрунзе, по закінченню якої призначений заст. командира в/ч № 7576 у м. Москва. З 1959 р. – начальник Внутрішніх військ МВС Казахської РСР. У кін. 1960 р. у званні полковника звільнений у запас.
У 1967 р. закінчив літературній інститут ім. О.М. Горького, автор ряду документально-художніх книг про війну. Нагороджений орденом Леніна, Червоного Прапора, 2-ма орденами Вітчизняної війни 1-го ступ., Червоної Зірки, медалями, польськими хрестом Грюнвальда та Партизанським хрестом. Почесний громадянин міста Замосць (Польща), заслужений діяч культури ПНР. У Спадщанському лісі поблизу м. Путивля на алеї Героїв встановлений бюст П.Є. Брайка.
У 1990 р. в газеті “Правда”, опублікував матеріал про ліквідацію органами НКВС комісара Сумського партизанського з'єднання С.В. Руднєва руками радистки Г. Лаврухіної, активно відстоює власну точку зору. Мешкає у Москві.
Олег КОРНІЄНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |