Клеймо від імперії

Це, хто не знає, наш столичний Маріїнський палац. Дім прийомів Президента. Барокова перлина великого Растреллі. Бачите оно президентський штандарт майорить? Схоже, Петро Олексійович і нині, в неділеньку, там. Заїжджа він в оці от ворота. Й одразу при брамі його стрічають... будочники. Так-так, поліцейські сторожі, оті, що їх іще Карамзін, Гоголь і Салтиков-Щедрін описували. У "казачінах" грубого сукна, а головне - при алебардах. Ото тільки-но Олексійович у ворота, вони з будки "вон", стають у фрунт, алебарди на калавур і на президенське "драстуйте!" - як гримнуть гучно у дві горлянки: "Дравія желаєм, ваше імпєраторскоє вссочєствооо!!!"

Аж купол броньований на Раді лячно вібрує.

Ну, а на державних прийомах, коли наський вищий двір і заморські гості вже добре натостуються, розслабляться і до прекрасного потягнуться, будочники тут як тут. Алебарди, знацця, при будках, аби народ за воротами бачив, що сторожі "блюдуть", а самі балабайки в руки і до гостей. Частушками повеселять, а генералам - "салдатушкі, браво, рєбятушкі" чи там "скажі-ка, дядя, вєдь нєдаром" вріжуть - голосами хору Алєксандрова. Щоб усе натурально, по "історічєской правдє" а-ля Васілій Шульґін.

Словом, наші рідні реставратори, що той комплекс за стільки літ нарешті в діло пустили, видко, аж із штанців вискакували, щоб просвітить посполитих: молявись, Маріїнський - то ж частина імперської культури "єлізавєтінскаґо Санкт-Пєтєрбурга-с".
Да-с!

І ці будки при вході - як клеймо, як привіт з тогосвіття, від гоголівських Івана Яковлєвіча й Акакія Акакієвіча.

До слова, знайшов світлину палацу, зроблену далечезного 1871 року.
І знаєте що?

Там не тільки цих будок катма, там низенька акуратненька загорода. Й ані нинішньої помпезної брами, ні такої ж монументальної огорожі.

Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ