реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ

Кінець економічного лідерства або дизель-шоу для багатих

Ситуація з дизелем в США і у світі - це насправді не про поставки танкерами з московії взагалі. З кремля можуть надувати щоки скільки завгодно, але проблема здорожчання нафтопродуктів в США вирішена не може бути таким способом. Бо головного ніхто не каже...

В США, якщо хтось не знав, була одна з найнижчих цін на паливо в світі. Так-так, зарплати одні з найбільших, а ціна палива одна з найнижчих. Наприклад, бензин в США до паливної кризи в окремих штатах коштував 0,70 долара за літр, або сучасними українськими цінами приблизно 35 грн/літр. Не погана ціна, коли отримуєш зарплату приблизно в 4...5 тисяч доларів або 200...250 тисяч гривень ? Правда?

Ось так жили США... і це свято халяви триває там доволі давно. Приблизно з часів, коли США організувало в найбільшому нафтовому кориті свій анклав військової сили, тобто Ізраїль. Ну то інша історія... але з кінця 2-ї світової війни США отримували нафту за найменшими цінами в світі і мали найдешевший ресурс для своєї економіки. Логістика всередині США в рази дешевше за будь-який інший куточок світу.

Була спроба підняти світові ціни аж за 100 доларів за барель, але для усіх окрім США. Бо окремі угоди, окремі постачальники, надійні партнери і все інше... типу "для своїх дешево, а усім іншим дорого". У цю угоду не включили лише Іран... бо там виявився не лояльний до Білого дому режим...

І ось почалась історія з Ормузом... бо Іран вирішив поставити на місце усіх, хто робить їм нерви. Нафта припинила линути світом за мізерними цінами і не лише з Ірану, а й з усіх інших країн цього безлімітного корита. Були спроби обійти, але Іран і там перекрив кисень... своїми проксі... тобто партизанами/найманцями, у яких чомусь навіть балістичні ракети є. Ну такі партизанські загони в тих краях, що поробиш... це не європейська країна типу України. Там ракет балістичних наклепати посеред пустелі можуть.
І ціни полізли у гору. Не лише світові, а й американські. Тепер ціна на заправках в США майже вдвічі зросла за останній рік. І це не межа. Поставки з московії, з Венесуели, з Канади, Мексики і усіх інших точок світу не вирішують проблему... і не тому, що ці кількості мізерні для США, а тому що вони не можуть постачатись за цінами, нижче світових, як це було колись.

І ця угода про дизель з москви - це взагалі ні про що. Ніякі виборці це не оцінять, бо вони не Трампа слухають, а дивляться на цінник на заправках. А ціни не падають. Смикнулись трохи, але не впали. І заяв можна наробити мільйон, а ціни так і не впадуть. І виборці голосувати за республіканців не дуже й прагнуть. Виборці оберуть тих, хто гарантує їм малі цифри на заправках, а не того, хто червоні кашкети носить і моря перейменовує. Втім... це їх справа...

На іншому кінці світу є той, хто дуже потерпає від цих ігор - Китай. Бо його економіка і міць теж залежать від дешевих енергоносіїв. Хоча економіка Китаю стоїть не на дешевій нафті, а на наддешевій електриці, нафта їм теж потрібна в чималих обсягах. Вони це компенсують трохи поставками з московії, але логістика звідти вже досягла максимальної межи. А під боком ще й Індія конкуренцію складає в купівлі... але нафта з того корита, де Іран і усі інші - краща, дешевша і надійніша... була. А тепер нема. І не очікується.

Тому... найбільші економіки світу страждають і потерпають. А кремль аж репає - так прагне у цьому заробити, але не виходить. Бо проблема більша за можливості кремля. І тому вихід буде знайдений такий, який лишить кремль за бортом. Тобто... світ знайде спосіб отримати дешеву нафту. Точніше США і Китай знайдуть цей спосіб. І ціни впадуть. А поставки з московії припиняться, бо ненадійні, несуть політичні ризики і не впливають на світу ціну. І знов буде повторення історії, як на московії почнуться проблеми через злі НАТО, захід, змову світового уряду і т.п... а насправді просто нафта впаде у ціні. А без високих цін на нафту московія і не імперія зовсім... а так, болота, що населені голодними дикунами.
До чого я все це тут виклав? А до того, що розв'язання цієї проблеми вже ось-ось відбудеться. Бо один гравець, який намагався все зробити чужими руками, скоро отримає такого ляпаса за своє нахабство, що задзвенить на увесь світ. І у гру вступить інший... не менш потужний, але поміркований гравець, на якого усі сподівання...

А Україна? Що ж Україна?
Та все те саме... терпіти, чекати, стояти на місці і потерпати. Бо у цій грі ми жертва, яка взагалі втратила можливість вплинути на ситуацію бодай на краплину. Тому найбільшим ризиком для нас є необдумані та емоційні рішення, які можуть тільки посилити наші проблеми. Тому... як кажуть... не варто смикатись, щоб не заподіяти більшого болю...

Наберіться терпіння... розв'язка вже скоро

Анатолій ЯРОВЕД



Теги:пальне, широка війна, Україна - США, Анатолій Яровед


Читайте також






Коментарі (0)
avatar