Хто угробив Новгород- Сіверщину і чому вони досі при владі?
Говорити про «непересічний» хист владного менеджменту від півдесятка колишніх перших та других керівників райдержадміністрації чи ради, що сотворили заради провалу бюджету у залі засідань «реаліті-шоу», не приходиться. Спитаєте чому? Тому, що перед очима постає особливих масштабів економічна руїна району.
Вже не раз приходилось бути свідком, як відвідуючи прекрасне за природним надбанням Подесення, гості ніяк не можуть зрозуміти причини жебрацького стану Новгород-Сіверщини. Та й чи може людина зі здоровим глуздом усвідомити реалії, коли на розкішному природному тлі проглядаються плоди діяльності (скоріше бездіяльності) «проффесіоналів»!? Від знищених підприємств, вщент розбитих дитячих садочків, порослих кленовим лісом залишків ферм до понівечених пам’ятників історії.
Отож, краще пом’янемо кілька асфальтових виробництв, радіозавод «Еленс», кілька рембуддільниць, гордість Сіверщини - м’ясокомбінат, «Міжколгоспбуд», добру механізовану базу «Райсільгосптехніки», бавоняно-ткацьку фабрику, льонозавод, ПМК-212… А ще поставимо свічку пам’яті за зруйновані десятки господарств у селах району. Можливо цим людям не хочеться зупинятися на спомині, бо він мало не щодня проривається з вуст покривджених селян, яких вони – районні начальники, поставили тоді перед безоднею. Колгоспників просто кинули, позбавивши права розпорядитись майном, перш за все.
Здається, всім їм, віддавшим чиновницькій праці 10, 15, 20, 30 років є потреба на ніч частіше, ніж вони це роблять, згадувати те, що вони полишили сьогоднішнім керівникам. Тим більше, що можуть не поспішаючи перегортати пожовклі папірці всіляких проектів сесій райради за останні двадцять років, коли вони мали стільки сил, бажань, професіональних здібностей та низку успадкованих якостей, не кажучи вже про знання, принесене з інститутів, щоб наразі ми любувались і пишались їхнім дітищем. Щоб ми з гордістю говорили: «Нам варто пишатись кожним з тих керівників та начальників, що голосували проти прийняття бюджету Новгород-Сіверщини! Тому, що вони знають, що «творять». Тому, що вони геніальні, вони з року в рік піднімали рівень життя земляків, тому що той же бюджет за їхнього командування районом завжди був таким, що населення краю було щасливим!» На жаль! Не сталося, як гадалося. Поки що, маємо мучитися, страждати, щоб зуміти здолати руїну, полишену цими діячами, які навіть не змогли для своїх земляків створити добру економічну базу за часів Президента-земляка.
А ще дивно, що ці люди, зробивши собі кар’єру, пенсії, доволі ловко облаштувавши життя, прагнуть тепер мало не щоденно знаходити щось на кшталт колоди у чужому оці. Для такого, щоб примушувати страждати та нервувати тих ризикованих людей, які взялися за кермо виконавчої влади у районі, економічний стан якого з далекого Космосу, скоріш за все, нагадує простір, тільки переживши нашестя орди. Тому, ці люди будуть завжди чинити спротив кожному слову, кожній думці, пропозиції, ідеї, котрі ототожнюватимуться з представниками влади, яку ще зовсім недавно диктатор у Києві розглядав як ворогів.
Тож у кожного свій шлях, своє розуміння добра і зла, своє виховання, своя школа життя. Тим більше, ми ніколи не зможемо однаково розуміти стан, який переживає держава. Бо, коли одні поспішали на Майдан Гідності, інші, виконуючи свій долг перед диктатором, відчуваючи себе частинкою його владної системи, навіть у маленькому Новгороді-Сіверському, організовували потужний рейд на «антимайдан»! Ось така вона філософія маленької акції, влаштованої за ініціативи «вчорашніх» у Новгород-Сіверській районній раді з провалу прийняття бюджету. Між іншім, все це вже ми проходили. І головним порятунком стомленого суспільства від витівок відповідної частини українського соціуму має стати справжня люстрація та щонайшвидші вибори до місцевих рад. Бо надалі держава не може жити з такою ганьбою. Пам’ятаймо про таке, адже ми - українці!
Борис ДОМОЦЬКИЙ, заступник голови Новгород- Сіверської районної державної адміністрації
Вже не раз приходилось бути свідком, як відвідуючи прекрасне за природним надбанням Подесення, гості ніяк не можуть зрозуміти причини жебрацького стану Новгород-Сіверщини. Та й чи може людина зі здоровим глуздом усвідомити реалії, коли на розкішному природному тлі проглядаються плоди діяльності (скоріше бездіяльності) «проффесіоналів»!? Від знищених підприємств, вщент розбитих дитячих садочків, порослих кленовим лісом залишків ферм до понівечених пам’ятників історії.
Отож, краще пом’янемо кілька асфальтових виробництв, радіозавод «Еленс», кілька рембуддільниць, гордість Сіверщини - м’ясокомбінат, «Міжколгоспбуд», добру механізовану базу «Райсільгосптехніки», бавоняно-ткацьку фабрику, льонозавод, ПМК-212… А ще поставимо свічку пам’яті за зруйновані десятки господарств у селах району. Можливо цим людям не хочеться зупинятися на спомині, бо він мало не щодня проривається з вуст покривджених селян, яких вони – районні начальники, поставили тоді перед безоднею. Колгоспників просто кинули, позбавивши права розпорядитись майном, перш за все.
Здається, всім їм, віддавшим чиновницькій праці 10, 15, 20, 30 років є потреба на ніч частіше, ніж вони це роблять, згадувати те, що вони полишили сьогоднішнім керівникам. Тим більше, що можуть не поспішаючи перегортати пожовклі папірці всіляких проектів сесій райради за останні двадцять років, коли вони мали стільки сил, бажань, професіональних здібностей та низку успадкованих якостей, не кажучи вже про знання, принесене з інститутів, щоб наразі ми любувались і пишались їхнім дітищем. Щоб ми з гордістю говорили: «Нам варто пишатись кожним з тих керівників та начальників, що голосували проти прийняття бюджету Новгород-Сіверщини! Тому, що вони знають, що «творять». Тому, що вони геніальні, вони з року в рік піднімали рівень життя земляків, тому що той же бюджет за їхнього командування районом завжди був таким, що населення краю було щасливим!» На жаль! Не сталося, як гадалося. Поки що, маємо мучитися, страждати, щоб зуміти здолати руїну, полишену цими діячами, які навіть не змогли для своїх земляків створити добру економічну базу за часів Президента-земляка.
А ще дивно, що ці люди, зробивши собі кар’єру, пенсії, доволі ловко облаштувавши життя, прагнуть тепер мало не щоденно знаходити щось на кшталт колоди у чужому оці. Для такого, щоб примушувати страждати та нервувати тих ризикованих людей, які взялися за кермо виконавчої влади у районі, економічний стан якого з далекого Космосу, скоріш за все, нагадує простір, тільки переживши нашестя орди. Тому, ці люди будуть завжди чинити спротив кожному слову, кожній думці, пропозиції, ідеї, котрі ототожнюватимуться з представниками влади, яку ще зовсім недавно диктатор у Києві розглядав як ворогів.
Тож у кожного свій шлях, своє розуміння добра і зла, своє виховання, своя школа життя. Тим більше, ми ніколи не зможемо однаково розуміти стан, який переживає держава. Бо, коли одні поспішали на Майдан Гідності, інші, виконуючи свій долг перед диктатором, відчуваючи себе частинкою його владної системи, навіть у маленькому Новгороді-Сіверському, організовували потужний рейд на «антимайдан»! Ось така вона філософія маленької акції, влаштованої за ініціативи «вчорашніх» у Новгород-Сіверській районній раді з провалу прийняття бюджету. Між іншім, все це вже ми проходили. І головним порятунком стомленого суспільства від витівок відповідної частини українського соціуму має стати справжня люстрація та щонайшвидші вибори до місцевих рад. Бо надалі держава не може жити з такою ганьбою. Пам’ятаймо про таке, адже ми - українці!
Борис ДОМОЦЬКИЙ, заступник голови Новгород- Сіверської районної державної адміністрації
Читайте також |
Коментарі (3) |
| |