Хто фінансує "Русскій мір" і нардепа Колєсніченка?
«Русcкій мір» на початку лютого 2011 року отримав неприємну новину. Департамент зовнішньоекономічних і міжнародних зв’язків уряду Москви повідомив керівництву кримської асоціації «Російський культурний центр» про припинення її фінансування з бюджету столиці РФ. Тобто 1,5 млн грн. РКЦ цього року не одержить. МОСКВА СЛЬОЗАМ НЕ ВІРИТЬ
Трансферти з бюджету Москви на діяльність проросійських організацій в Україні (насамперед у кримській автономії та Севастополі) в останні роки були найбільшим джерелом фінансування останніх. Відповідно до ухваленої за Лужкова Комплексної цільової середньострокової програми здійснення державної політики стосовно співвітчизників за кордоном на 2009–2011 роки, на таку підтримку 2009-го в бюджеті Москви було закладено 325,4 млн руб., 2010-го – 354,5 млн руб. На 2011-й програма передбачала фінансування в розмірі 371 млн руб. ($12,8 млн). За оцінками кримських експертів, третину цих коштів мали отримати українські адресати, тобто спрямовуються вони на підтримку проросійських організацій в Україні.
У Криму поширеною є думка, що рядочок у бюджеті Москви щодо фінансування «співвітчизників» був пов’язаний стійкими корупційними схемами з оточенням Лужкова: мовляв, бюджетні кошти в Крим і Севастополь надходили в обмін на земельні та майнові рішення місцевих рад на користь бізнес-структур Лужкова.
Щоправда, рішення президента Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва від 28 серпня 2010-го «отрешить Лужкова Юрия Михайловича от должности мэра Москвы в связи с утратой доверия президента РФ» викликало шок і розгубленість у середовищі професійних «кримсько-російських патріотів».
ВІЙНИ СООТЄЧЄСТВЄННІКОВ
Утім, скорочення московського фінансування не означає охолодження Росії до своїх професійних фанів. Відбувається радше якісна заміна: замість «професійних русофілів» підтримка надається особам та організаціям, здатним демонструвати результат: рішення органів влади, організацію мітингів, пікетів, створення медіа-приводів для російських ЗМІ тощо.
Паралельно з цим – і частково у зв’язку з цим – відбувається монополізація ринку проросійських послуг Партією регіонів. Вона перебрала контроль над коштами, які РФ виділяє на п’яту колону в Україні.
З осені 2010 року претендувати на отримання російських грошей для потреб «співвітчизників» можуть лише ті організації в Україні, які входять до Реєстру організацій російських співвітчизників – учасників відповідної Координаційної ради (КСОРС). Очолює її депутат-регіонал Вадим Колесніченко (на фото). На кінець 2010-го до цього Реєстру було включено 141 організацію, з них кримських (легалізованих в АРК і Севастополі) – 25.
«Професійні росіяни», тобто ті, які спекулюють на «російській ідеї» коштом РФ, перебувають у стані постійного внутрішнього конфлікту. Конкуренція робить свою справу, часто доходить і до бійок між ними. Не всі проросійські організації згодні з розподілом російських коштів через КСОРС. Зокрема, Російська громада Севастополя добровільно вийшла зі списку Координаційної ради. Харківська організація «співвітчизників» узагалі виступила проти переобрання Колесніченка. Основна причина незадоволення – підозри в «неефективному» (тобто не на користь тих, хто скаржиться) розподілі грошей. Однак у Колесніченка знайшлися два козирі. Перший – російські дипломати вважають його «компромісною», а отже, зручною для співпраці фігурою. Тож на засіданні Координаційної ради 12 лютого цього року російські спонсори (поміж них федеральне агентство «Россотрудничество») підтвердили повноваження Колесніченка. Вочевидь, це означатиме зменшення прямих трансфертів окремим проросійським організаціям і централізацію розподілу коштів із РФ через КСОРС.
Другий козир – Колесніченко належить до Партії регіонів. Оскільки саме її представники посідають чільні місця в органах влади, вони є найзручнішими контрагентами для лобіювання, зокрема й питань «російських співвітчизників». Але що готова робити ПР для Росії в обмін на контроль над російськими фінансовими потоками на підтримку «соотєчєствєнніков»?
УКРАЇНСЬКИЙ БЮДЖЕТ «РУССКОГО МІРА»
П’ята колона в Україні фінансується не лише коштом Росії. Сьогодні про це мало говорять, але значна частина проросійських ініціатив утримується з бюджету України.
Алгоритм цієї оборудки досить простий: місцева рада, контрольована Партією регіонів, приймає регіональну чи місцеву програму розвитку (приміром, «Про розвиток російської мови та інших національних мов») на відповідній території і виділяє кошти на її реалізацію з обласного чи міського бюджету.
Так, Донецька обласна рада 26 вересня 2008-го ухвалила Програму розвитку російської мови і культури в Донецькій області на 2008–2011 роки. Фінансування з обласного бюджету передбачене в розмірі 7,343 млн грн.
На Луганщині реалізується Регіональна цільова програма розвитку і функціонування української та російської мов у Луганській області на 2011–2014 роки, ухвалена 30 грудня 2010-го. Загалом на її втілення в життя буде передбачено 1,9 млн грн. Назва не повинна вводити в оману – гроші виділяються виключно на підтримку російської мови, а нечисленні україномовні школи закриваються. Цинізм ситуації ще й у тому, що бюджет розвитку Луганської області на 2011 рік становить лише 4,46 млн грн. А саме з бюджету розвитку, відповідно до ст. 71 Бюджетного кодексу України, здійснюються капітальні видатки на території області: на виконання інвестиційних проектів, будівництво, капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства тощо. Інакше кажучи, ті кошти, які мали би спрямовуватися на поліпшення умов життя мешканців Луганщини, витрачаються на їхні нібито мовні потреби.
Аналогічні програми ухвалюються як на регіональному, так і на базовому рівні, в обласних центрах, приміром, у Запоріжжі.
«Підтримка російської мови і культури» для розпорядників коштів – не лише дань «Русскому міру», а один із легких та ефективних способів «нецільового використання» коштів. Рік тому, в лютому 2010-го, Рахункова палата АРК оприлюднила тіньовий бік «підтримки російської мови» у кримській автономії. За висновком Рахункової палати АРК, на проведення фестивалю «Великое русское слово» у 2008-му і 2009-му було виділено $130 тис., але виконавці не змогли прозвітувати, куди поділися $77 тис...
| Читайте також |
| Коментарі (0) |