Хроніки Широкої війни: драпає армія мародерів

По рашистах наші артилеристи нанесли могутні удари в районі сіл Пакуль та Довжик, коли звідти висувалися їх колони, як повзе шкідлива і шкодлива гусінь. Біля села Ковпита горить ліс - місцеві пробують загасити, а окупанти спостерігають за ними з кулеметами.
Із Городні в сторону Сеньківки (кордон) тікають каца...и. Та перед втечею повідбирали в людей причепи, позавантажували їх картоплею краденою і так драпає "могутня армія РФ" - насправді армія мародерів.
Вчора я розмістив інформацію від командира взводу тероборони і на мене насипалися пильні громадяни - мовляв, не можна називати прізвища. Я передзвонив йому і він порадив їм заспокоїтися:"Ми на своїй землі і нам нема чого боятися!".
Від себе ж додам: якщо не називати наших українських героїв, то ними об'являться Льоша Арєстовіч та неголений телегерой, який замість підготовки до війни радив готуватися "на майскіє шашличкі". Я розумію, що смазлива пичка Арєстовіча чи посмішечки Кіма більш симпатичні молодицям, ніж мужикувате лице Залужного або простецьке Муженка. Але оборону забезпечують українці генерали Залужний і Муженко, а не Арєстовіч, і в Миколаєві не Кім, а генерал Марченко очолює оборону міста. Той, до речі, Марченко, якого влада посадила, а українці зібрали заставу, щоб він тепер міг воювати.
Тож треба називати зараз українських героїв, щоб після перемоги не поналазили знов у владу всякі зелені арахамії. Бо тут - Україна!

Василь Чепурний
Фото ілюстративне