Ювілей, якого не можна не помічати
Ми не можемо бути нормальним суспільством, якщо не помічаємо ювілеїв наших видатних українців. Так тихенько минуло 70- річчя видатного українського політика, рухівця- державотворця Івана Зайця. А ви читали ці дні про нього? Чи чули по "Єдиному марафону", цензурованого офісом Президента?
Цього невисокого рухливого чоловіка важко було не помітити в 90-і роки, коли тільки витворювався каркас нашої незалежної держави. Але займатися українським відродженням він почав ще з середини 1980-х років, коли разом з однодумцями створює культурологічний клуб "Спадщина". Далі - Товариство української мови імені Тараса Шевченка ("Просвіта"), і стає одним із засновників Народного Руху України за перебудову.
З 1990 — заступник голови Ради колегій Руху. Ініціатор створення Громадського об'єднання допомоги Литовській Республіці. З жовтня 1991 р. до березня 1992 р. — голова Ради колегій, заступник голови НРУ. З вересня 1992 р. — голова Київського крайового Руху. До березня 1999 р. — член президії НРУ. З жовтня 1997 р. до березня 1999 року — заступник голови НРУ. З грудня 1999 р. до січня 2003 р. — Член президії Центрального проводу РУХу (УНР), 1-й заступник голови РУХу (УНР).
У січні 2003 УНР було перейменовано в Українську народну партію. Іван Заєць — перший заступник голови Української Народної Партії, член Центрального Проводу та Правління УНП.
У першу і другу Верховну Раду його обирають по Святошинському округу в Києві - тоді для обрання не треба було великих грошей, але треба було багато енергії та переконливості. Їх і мав Іван Заєць. У третю Верховну Раду його обирають за списком Народного Руху і з 31 січня 2000 до 29 травня 2001 року він — міністр екології та природних ресурсів України.
До четвертої Верховної Ради Івана Зайця обирають за списком блоку партій "Наша Україна", а в шосту - за списком блоку "Наша Україна - Народна самооборона".
Звісно, всі пам'ятають жартівливу фразу Івана Плюща про депутата Зайця, що бігав по проходу. Але поза жартами Іван Заєць - видатний і недооцінений політик, бо наша телевізія, що знаходиться всю дорогу в неукраїнських руках про українських героїв майже не розказує. Доки вони живі і можуть становити для них небезпеку...
З ювілеєм, Іване Олександровичу! Бігайте до ста при здоров'ї!
Василь ЧЕПУРНИЙ
Цього невисокого рухливого чоловіка важко було не помітити в 90-і роки, коли тільки витворювався каркас нашої незалежної держави. Але займатися українським відродженням він почав ще з середини 1980-х років, коли разом з однодумцями створює культурологічний клуб "Спадщина". Далі - Товариство української мови імені Тараса Шевченка ("Просвіта"), і стає одним із засновників Народного Руху України за перебудову.
З 1990 — заступник голови Ради колегій Руху. Ініціатор створення Громадського об'єднання допомоги Литовській Республіці. З жовтня 1991 р. до березня 1992 р. — голова Ради колегій, заступник голови НРУ. З вересня 1992 р. — голова Київського крайового Руху. До березня 1999 р. — член президії НРУ. З жовтня 1997 р. до березня 1999 року — заступник голови НРУ. З грудня 1999 р. до січня 2003 р. — Член президії Центрального проводу РУХу (УНР), 1-й заступник голови РУХу (УНР).
У січні 2003 УНР було перейменовано в Українську народну партію. Іван Заєць — перший заступник голови Української Народної Партії, член Центрального Проводу та Правління УНП.
У першу і другу Верховну Раду його обирають по Святошинському округу в Києві - тоді для обрання не треба було великих грошей, але треба було багато енергії та переконливості. Їх і мав Іван Заєць. У третю Верховну Раду його обирають за списком Народного Руху і з 31 січня 2000 до 29 травня 2001 року він — міністр екології та природних ресурсів України.
До четвертої Верховної Ради Івана Зайця обирають за списком блоку партій "Наша Україна", а в шосту - за списком блоку "Наша Україна - Народна самооборона".
Звісно, всі пам'ятають жартівливу фразу Івана Плюща про депутата Зайця, що бігав по проходу. Але поза жартами Іван Заєць - видатний і недооцінений політик, бо наша телевізія, що знаходиться всю дорогу в неукраїнських руках про українських героїв майже не розказує. Доки вони живі і можуть становити для них небезпеку...
З ювілеєм, Іване Олександровичу! Бігайте до ста при здоров'ї!
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |