ЮРІЙ КОСТЕНКО: «Як кажуть, зі Ступаком і Сараною в розвідку я піду»
— Як партія бере участь у цих місцевих виборах?— Активно. УНП висунула свої партійні списки до 22 обласних рад та 447 районних та міських рад. А ще сотні кандидатів на посади міських, селищних, сільських голів. УНП має реальні можливості бути представленою у більшості місцевих рад на заході і в центрі України. Наголошую: у національно-демократичному політичному спектрі на цих місцевих виборах УНП залишилась практично єдиною реальною силою. Ситуація покладає саме на УНП обов’язок консолідації патріотичних сил.
— Що Ви можете сказати про кандидатів від УНП на Чернігівщині?— Я вже більше 20 років у політиці. Ваших лідерів знаю особисто довгий час і переконався, що вони люди честі. Як кажуть, з ними я з легким серцем піду в розвідку.
Партійний список кандидатів від УНП до Чернігівської міської ради очолює депутат міськради Володимир Ступак. Він пройшов випробування владою як народний депутат України 4-го скликання. Його діяльність у міській раді заслуговує на високу оцінку. Він практично єдиний депутат, який вів безкомпромісну боротьбу проти дерибану чернігівської землі.
— Нам відомо, що Ви добре знаєте і Валерія Сарану, який балотується по місту Ніжин.
— Так, ще від часів боротьби за незалежність України, коли він був лідером Чернігівського Руху. Дуже добре, що випробуваний патріот і досвідчений фахівець Валерій Сарана очолює виборчий список УНП до обласної ради. Символічно, що в часи відступу державної політики від національних витоків саме він є зберігачем національної пам’яті, бо працює директором філії музею «Меморіальний комплекс пам'яті Героїв Крут».
Добре знаю і Василя Чепурного, редактора «Сіверщини», який також йде у депутати обласної ради по Менському району.
— А по Новозаводському виборчому округу Чернігова до обласної ради балотується Сергій Соломаха.
— Особисто знаю його ще з початку сімдесятих років, з часів спільного захоплення спелеологією, а потім альпінізмом. Ми його знаємо як рішучого правдолюбця, який добре знає виборче право, економіку, місцеве самоврядування. Він — один з небагатьох депутатів-рухівців, які спромоглися не на словах, а на ділі демократизувати Чернігівську міську раду у 1990-1994 роках, а потім успішно очолював обласне управління молоді і спорту.
До речі, слід згадати, що саме Чернігівщині вдалося порадувати всіх українців здобуттям першої олімпійської медалі незалежної України на Зимових олімпійських іграх у Лілліхаммері в далекому 1994 році. У цьому здобутку є і частка праці Сергія Соломахи.
— Ви багато років були міністром екології. Як чернігівська команда сприймається у цьому відношенні?
— Одним словом — потужно. До Чернігівської міської ради балотується Людмила Івашко. За десять років своєї роботи в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в області вона послідовно і принципово обстоювала інтереси громадян мати безпечне довкілля. Її професійна робота виходить далеко за межі виконання службового обов’язку і має підтримку авторитетних у країні екологів. І це я знаю не з розповідей, а особисто.
До обласної ради по Деснянському виборчому округу Чернігова балотується один із засновників і голова міської асоціації «Зелений світ» Іван Осадців. Я його теж знаю особисто і хочу наголосити: це відомий лікар-гематолог, який багато зробив для чорнобильців, коли був депутатом міської та обласної рад. Він — відданий захисник довкілля, який в обласній раді буде безкомпромісно домагатися позитивних змін у галузі охорони здоров’я і екології.
— Що Ви побажаєте чернігівцям перед виборами 31 жовтня?
— Ще раз хочу підкреслити, що всі кандидати до місцевих рад від УНП на Чернігівщині висувалися лише за принципом їх спроможності чесно і професійно служити своїм виборцям та Україні. Тож чернігівці-партійці правильно зробили, що провели жорсткий відбір кандидатів у депутати, а не гналися за їх кількістю.
Шановні чернігівці! Не будьте байдужі, не голосуйте «проти всіх», бо це — додаткові мандати для партії влади. Захистіть українське, підтримайте кандидатів від Української народної партії на виборах 31 жовтня!
[
газета «Сіверщина» №43, 21 жовтня 2010 року[/b]
Коментарі (0) |